Сьогодні вранці на тернопільських журналістів сайту “Тернопільська липа” розпочався тиск від працівника місцевого СБУ. Підлеглий Наливайченка почав розповідати дівчатам-журналістам, що знає де вони працюють і може прийти ” в гості”. Причиною такої поведінки СБУшника була стаття, оприлюднена на сайті цього видання: Сенсаційна знахідка: секретні документи СБУ в тернопільському лісі (фото)
У матеріалі йдеться про нехлюйство працівників тернопільського СБУ та пікантні подробиці в документах.
Хто і навіщо спалив секретні документи СБУ в тернопільському лісі? На попелищі у парку «Загребелля», всього лиш за 200 метрів до Львівської траси (саме навпроти ресторану «Монако») знайдено рештки документів з грифом «Таємно», котрі належали управлінню Служби безпеки України в Тернопільській області.
У них йдеться про доступ до державної таємниці. Сьогодні документи вже припали снігом, але на уривках секретних документів, врятованих від вогню, чітко видно підписи посадових осіб, дати і прізвища. Фігурують там, серед інших, такі імена:
Попадинець Ігор Миколайович – гендиректор ДЛГО «Тернопільліс» (іронія долі) та депутата Тернопільської облради за сумісництвом;
Вербич Томаш Іванович – начальник Управління державної міграційної служби у Тернопільській області;
Лосик Павло Степанович – начальник Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області;
Генерал-майор Підболячний Валерій Федорович – особливо цікава фігура: заступник Голови СБУ – начальник Головного управління «К» з 22.09.2005р.по 19.10.2007р.; а зараз – заступник Голови Правління АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ».
Отож, чому документи з обмеженим доступом лежать просто під ногами? Тут пахне димом і криміналом.
Перше, що потрібно з’ясувати: це не частина документів міліції та прокуратури, які вчора вивезли «КАМАЗами» у Березовицю. То було просто сміття – штучні ялинки у перемішку з протоколами футбольних матчів. Друге: ці документи нищили не ті люди, котрі напали і підпалили державні органи у Тернополі в ніч на 19 лютого. Тоді справи вилітали з вікон і горіли прямо на вулицях.
Залишається два варіанти. Менш імовірний, це якщо у лісі спалили документи, які дійсно підлягали знищенню за законом. Будь-кому зрозуміло, що у такому разі було здійснено ряд порушень:
– знищення документів з грифом секретності у невстановлених місцях та забороненими засобами;
– за відсутності належних умов для цього;
– неповне знищення документів з грифом секретності;
– відсутність контролю за станом місць і засобів знищення.
Адже, згідно чинного законодавства, документи з грифом секретності спалюють (розплавляють), розчиняють або хімічно розкладають, дроблять, перетворюють на м`яку безформну масу, дрібні частки не більше 2,5 кв. мм, що робить неможливим відновлення тексту. Знищення документів дозволяється на спеціально призначених та обладнаних для цього місцях. Чи регіональний ландшафтний парк «Загребелля», що охороняється законом, є таким обладнаним і пристосованим місцем? «По закінченні знищення документів з грифом секретності комісія ретельно перевіряє місце знищення з метою виявлення не повністю знищених документів», що не було здійснено. Мабуть, палії робили свою без того темну справу вночі, поспіхом і легковажили, що ніхто з тернополян не побачить у попелі документів із грифом «Таємно».
Відповідальність за необґрунтоване чи неповне фізичне знищення документів несуть керівник установи, а також начальники РСО (реєстру статистичних одиниць) і структурних підрозділів та співробітники, які допустили порушення встановлених вимог (відповідно до ст. 378 про знищення секретних документів Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2003 року № 1561-12).
Щонайменше, що загрожує підпалювачам – дисциплінарна відповідальність за службову недбалість та штраф за адміністративне правопорушення (розпалювання вогнища у невстановленому місці). Дивує не тільки те, що секретні документи СБУ «недогоріли», а що знищувати їх було потрібно саме в такий смутний для країни і міста час.
Відтак очевидно, що тернопільська СБУ «попалилась», і що мова тут йде про більш небезпечний злочин. Гарна і тепла погода просто допомогла зберегти докази… Документи знищили спеціально, ще до подій ночі 19-го лютого. Чи працівники Служби безпеки були попереджені про напад ? Тут горіли ті документи, які могли потрапити в руки політичних опонентів колишньої влади. Значить, запитувати потрібно у начальника управління СБУ в Тернопільській області Володимира Маркевича, котрого на посаді три дні тому змістив Іван Юлик. Маркевичу «світить» стаття Кримінального кодексу України: умисне знищення секретних документів (з метою помсти особі, якій вони були довірені) кваліфікується за ст. 357, частина 2 якого передбачає покарання штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Проте мова йде про втрату документів, що містять державну таємницю (ст. 328 Кримінального кодексу) і про ще більшу відповідальність – моральну.
У кількох кроках від згарища секретних документів розкидані більше чотирьох тисяч гривень. Бо щонайменше у стільки обійшлися б два десятки туй, зрубаних під корінь. Хто і навіщо звіз сюди молоді деревця? Причому це не ті рослини, котрі зникли з Бережанської вулиці та дитмайданчика на бульварі Данила Галицького наприкінці листопада минулого року – тоді злодіїв викрили. Чому «Загребелля» стало погребінням для туй і секретних документів? «Тернопільська липа» надалі з’ясовуватиме обставини.
