В інтерв’ю “Сегодня.ua” Юрій Проданюк розповів про жалюгідний стан військової української авіатехніки, задіяної в АТО, і про корупцію у вищих ешелонах Міноборони
— Яке було стан вертольотів до моменту, коли їх відправили силам АТО?
— Я 32 роки віддав збройним силам. Зараз я – керівник польотами, старший льотчик 7-го окремого вертолітного полку, який дислокується в Львівській області. На даний момент я знаходжуся у військовій частині на базі у Львівській області і, швидше за все, найближчим часом поїду на схід для участі в АТО. На самому початку АТО в квітні 2014 було задіяно більше 20 справних вертольотів. Те, що сама техніка застаріла – ще півбіди, але на них стоять застарілі, а на деяких вертольотах взагалі не встановлені системи захисту від переносите зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК ІК наведення). Це спеціальне захисне обладнання на наших вертольотах було встановлено в період війни в Афганістані, система включається в зоні ймовірного застосування противником ПЗРК і відводить убік ракету, випущену із землі. У підсумку на даний момент 5 вертольотів і 1 літак знищені ракетами, більше 6 – обстріляні із стрілецької зброї. Тобто, на сьогодні в української армії залишається невеликий парк справних бойових вертольотів.
— Українські військові льотчики, які пілотують вертольоти в зоні АТО, доповідали керівництву про таку ситуацію?
— Про таку ситуацію повинні були знати командири бригад і командир полку, чиї вертольоти знаходилися в зоні проведення АТО, а також а також начальник відділу армійської авіації ОК «Північ» полковник Володимир Пастухов, командувач ОК «Північ» генерал Ігор Колесник, начальник АА КСВ генерал Валентин Пістрюга, Командувач Сухопутних військ ЗСУ, начальник Генерального штабу-Головнокомандувач ЗСУ генерал Михайло Куцин. Ці начальники в силу своїх посадових обов’язків мали знати про ці недоліки. 29 травня збили мого друга полковника Сергія Бульдович. Після того, як почали збивати наші вертольоти, особисто у мене і у льотчика випробувача ДНВЦ полковника Віктора Лукіянчук обірвалося терпіння, і ми звернулися до міністра оборони.
Міністр нас направив до начальника Генерального штабу, Головнокомандувачу Збройних сил України генерал-лейтенанту Михайлу Куцина. 30 травня ми прочекали його протягом 10 годин у приймальні в будівлі Міністерства оборони України, поки що вдалося йому ввечері доповісти про цю ситуацію. Запропонували йому встановити на вертольоти готові сучасні вітчизняні системи протиракетної захисту типу «Адрос», які вже знаходяться на Конотопському АРЗ, і випробувані окуляри нічного бачення, яких також немає у військах. Судячи з розмови, генерал Михайло Куцин навіть нічого не знав про існування українських систем «Адрос» і про те, що вони встановлюються за півгодини. Після цього він записав номер телефону конструктора і наступного дня конструктор йому дзвонив. Але нічого не було вирішено.
Якби були своєчасно встановлені захисні системи від ПЗРК типу «Адрос», розроблені українськими конструкторами то, можливо, жертв і не було б серед льотчиків. Але на сьогоднішній день, навіть після того, як ми 30 травня побували у Начальника Генерального штабу, нічого в цьому напрямку не було зроблено – українські вертольоти, які беруть участь у АТО, до цих пір нічим не захищені.
— Що відбувалося далі?
— На цей момент у Міністерства оборони України немає вертольотів, які могли б замінити збиті і обстріляні. Тому ми запропонували начальнику Генерального штабу Михайлу Куцина відкликати ті 16 вертольотів Мі-8МТ, які належать Міністерству оборони і знаходяться в оренді у приватної компанії. Генерал Куцин сказав, що це не вигідно, хоча ми підкреслили, що мова йде про національну безпеку України.
— Про які вертольотах мова?
— Ці 16 вертольотів ще в 2003 році були передані Міністерством оборони України за підписом генералів Петра Шуляка та Геннадія Воробйова в оренду приватному акціонерному товариству авіакомпанії «Українські вертольоти». Ці 16 вертольотів – кращі з кращих. Вони були вилучені з різних авіаційних полків України, 9 з них були з нашого 7-го окремого вертолітного полку. Тобто, віддали в оренду нормальні вертольоти з потужнішими двигунами, а нам залишили набагато гірше. Як генерали займалися комерцією і підривали боєготовність армії – хай тепер розбирається прокуратура. Але згідно з договором, який в 2011 році був продовжений, ця компанія «Українські вертольоти» має протягом 15 днів повернути в частину авіатехніку в разі настання особливого періоду. Період настав, а вони досі в оренді. Керівництво Міністерства оборони, мабуть, має свої корпоративні інтереси, незважаючи на те, що є загроза територіальної безпеки України, що нема на чому літати.
— Де зараз знаходяться ці вертольоти?
— Не знаю, бо це для всіх нас льотчиків секретна інформація. Моє спілкування з керівництвом Міноборони в особі Михайла Куцина закінчилося тим, що наступного дня після того, як він нас прийняв, за його наказом було призначено службове розслідування відносно мене на предмет порушення мною черговості звернення до посадових осіб ВСУ. Хоча я діяв відповідно до Конституції України, законом «Про звернення громадян», статтями збройних сил України.
— Які будуть ваші подальші дії?
— Я і льотчик-випробувач першого класу, полковник Лукіянчук будемо тепер звертатися до Верховного Головнокомандувача, новому президенту України Петру Порошенко. Ми відправимо документи з усім тим, що я вам розповів, до Генеральної прокуратури. Чекаємо від президента позитивного результату, тому що керівництво Міністерства оборони України не налаштоване вирішувати державні питання, а вирішує лише корпоративні інтереси. Також ми хочемо доповісти Порошенка про те, що, не дивлячись на Майдан і бойові дії, все одно триває корупція в Міністерстві оборони України.
— Які приклади цьому ви будете приводити?
— У Міністерстві оборони України продовжують брати хабарі. Про це ганебне явище знають всі ті, хто хоч раз побував у мисси. Тепер після відвідування МОУ, у мене немає сумнівів, що про корупцію в ЗСУ знає і вище командування Генштабу. Наприклад, при формуванні миротворчих місій для того, щоб поїхати у відрядження до Африки, де військовослужбовці піддаються різним ризикам (захворіти небезпечними хворобами, в окремих державах ведуться бойові дії тощо), посадові особи Міноборони вимагають хабар в розмірі 4-7 тис. доларів. Тепер уявіть масштаб: коли їде 3 контингенту вертолітних загонів до Ліберії, Конго і Кот-Д’Івуар, а це більше 400 військовослужбовців і ротація відбувається 2 рази на рік це вже 800 осіб, а якщо врахувати ще, як списуються і продаються вертольоти і літаки , проведення непрозорих тендерів при закупівлі та ремонтах авіатехніки, отримання генеральських звань, списання грошей на різні показухи і це далеко не повний корупційний список і врахувати що за це ніхто не відповідає, стає прикро за нашу державу.
Інна Оносова
