Рзглянемо питання мобілізації у звязку з тим, що на теперішній час це є актуальним за умов які нині відбуваються в Україні. Так згідно Законом України 1595-VII від 22.07.2014 Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію” був затверджений Указ Президента України від 21 липня 2014 року № 607 “Про часткову мобілізацію”. (З текстом законодавчого акта маєте можливість ознайомитися за посиланням “Про затвердження Указу Президента України”) 23 липня 2014 року Закон був підписаний президентом України (відомості із офіційного сайту президента http://www.president.gov.ua/ru/news/30836.html) та вступив в силу після його опублікування. Але це вже не перша хвиля мобілізації тому є актуальним розглянути питання кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації.
І. Правові підстави для мобілізації:
Стаття 106 Конституції України: Президент України: … пункт 20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
Стаття 85 Конституції України: До повноважень Верховної Ради України належить:… пункт 31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
2.Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу “
Згідно ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», пункт 9. Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовозобов’язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
3. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
– заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
– визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
– чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);
– жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
– зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
– народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
– інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.
– Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються
на денній формі навчання.
ІІ. Підстави для кримінальної відповідальності за ухилення від призову на мобілізацію.
Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття воєнного нападу на країну або виконання Україною відповідних міжнародних зобов’язань по спільній обороні від агресора. Тому ухилення від призову до лави ЗС військовозобов’язаних контингентів в умовах таких, що розпочалися або передбачаються, воєнних дій, створює серйозну загрозу для безпеки держави в сфері оборони.
Правова підстава – Кримінальний Кодекс України
Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією.
Ухилення від призову за мобілізацією – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Коментар до зазначеної статті:
Об’єкт цього злочину, а також його об’єктивна і суб’єктивна сторони збігаються з відповідними елементами складу злочину, передбаченого ст. 335, Проте, ухилення від призову за мобілізацією в формі бездіяльності полягає в нез’явленні суб’єкта не обов’язково до призовної дільниці, а й безпосередньо до військової частини, військової установи, які зазначені у повістці або наказі військового комісара. Крім того, при ухиленні від призову за мобілізацією можливі й інші способи (наприклад, незаконне отримання так званої “броні”).
Суб’єктами злочину є громадяни України (у т.ч. й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі – військовозобов’язані, що перебувають в запасі першої (військовозобов’язані, які перебували на військовій службі й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або Другої (військовозобов’язані, які не отримали військово-облікової спеціальності, які проходили військову службу в інженерно-технічних частинах, які взагалі не призивалися на військову службу, а також військовозобов’язані-жінки) категорій (про поняття військовозобов’язаний див. коментар до ст. 401).
Щодо вікової ознаки суб’єкта цього злочину, то ним можуть бути особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (для солдат, матросів, сержантів і старшин – це, відповідно, 35 і 40 років, прапорщиків і мічманів – 35 і 50, молодших офіцерів – 45 і 50, старших офіцерів, крім полковників (капітанів 1 рангу) – 50 і 55, полковників (капітанів 1 рангу) – 55 і 60, вищих офіцерів – 60 і 65 років, для жінок – прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу – 50, інших військовозобов’язаних-жінок – 45 років), а щодо статевої – то військовозобов’язаними можуть бути лише ті із жінок, які: а) звільнені з військової служби за контрактом у запас; б) мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до військової служби за станом здоров’я і віком.
Крім того, у воєнний час за рішенням Президента України можуть бути призвані на військову службу жінки, які не мають дітей або мають дітей старше 8 років та які у віці від 18 до 40 років пройшли загальне військове навчання.
ІІІ. Рішення судів за вчинення злочинів передбачених статтею 336 Кримінального кодексу України.
Розглянемо практику притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 336 КК України.
Справа № 1: Вирок від 15.07.2014 року Котовського міськрайсуду Одеської області.
Фабула справи: ОСОБА_1 p 14 листопада 2005 року по 04 жовтня 2006 року проходив строкову військову службу на посаді стрільця у військовій частині А2800, дислокованій у м.Одесі, у військовому званні «солдат».Після звільнення з лав Збройних Сил України, ОСОБА_1 був зарахований до першої категорії військовозобов’язаних на загальний військовий облік солдатів і сержантів запасу до Котовсько-Красноокнянського ОМВК Одеської області. Відповідно до Указу в.о. Президента України, Голови Верховної Ради України від 17 березня 2014 року №303/2014 р. «Про часткову мобілізацію», в Україні оголошено початок проведення часткової мобілізації. На виконання зазначеного Указу, солдату запасу ОСОБА_1 була вручена повістка про виклик 31 березня 2014 року до зазначеного військового комісаріату для призиву на військову службу під час мобілізації та направлення для її подальшого проходження до військової частини 2196 (Котовський прикордонний загін Державної прикордонної служби України).Проте, діючи умисно, 31 березня 2014 року ОСОБА_1 без поважних причин ухилився від призову на мобілізацію, не з’явившись по повістці за викликом до Котовсько-Красноокнянського ОМВК Одеської області, для подальшої відправки до військової частини, ухиляючись від призову на військову службу під час мобілізації по теперішній час. Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 та прокурор за додержанням законів у воєнній сфері південного регіону України уклали угоду про визнання винуватості у відповідності вимог ст. 469, 472 КПК України.
Вирок суду: Затвердити угоду про визнання винуватості між ОСОБА_1 та прокурором за додержанням законів у воєнній сфері південного регіону України від 27.06.2014 року по кримінальному провадженню № 505/255/14-к. ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 2 (двох) років не скоїть нового правопорушення.
З рішенням суду маєте можливість ознайомитися за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39806307
Справа № 2: Вирок від 17 липня 2014 року Приазовського районного суду Запорізької області.
Фабула справи: ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року, розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації «Про виконання невідкладних заходів щодо підготовки для проведення мобілізації на території Приазовського району» № 80 від 04.03.2014 року та «Про забезпечення мобілізаційних потреб Приазовського районного військового комісаріату з місцевих ресурсів на особливий період» № 102 від 07.03.2014 року на території Приазовського району Запорізької області оголошено часткову мобілізацію. 27 травня 2014 року військовозобов’язаного запасу, рядового Збройних Сил України ОСОБА_2 було викликано до Приазовського районного військового комісаріату шляхом повідомлення йому про наявність виписаної на його ім’я повістки за призовом на військову службу у Збройні Сили України по частковій мобілізації та пропонування її отримати. Проте, 27 травня 2014 року ОСОБА_2, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно – небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відмовився отримувати повістку, не з’явився у вказаний в повістці термін до пункту збору Приазовського військового комісаріату по вул. Фрунзе, 2 А в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, тим самим ухилився від призову на військову службу за мобілізацією. Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.336 КК України, як ухилення від призову за мобілізацією. Разом із обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним від 27.06.2014 року, згідно якої прокурор прокуратури Приазовського району Запорізької області якому на підставі ст.36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014080330000366 та підозрюваний ОСОБА_2 уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов.
Вирок суду: Угоду про визнання винуватості від 27 червня 2014 року, укладену між прокурором прокуратури Приазовського району Запорізької області юристом 3 класу ПІБ та обвинуваченим ОСОБА_2, затвердити. ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробування строком на 1 (один) рік.У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:
– не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
– повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
– періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
З рішенням суду маєте можливість ознайомитися за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39794485
Справа № 3: Вирок від 22 липня 2014 року Приазовського районного суду Запорізької області.
Фабула справи: ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року, розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації «Про виконання невідкладних заходів щодо підготовки для проведення мобілізації на території Приазовського району» № 80 від 04.03.2014 року та «Про забезпечення мобілізаційних потреб Приазовського районного військового комісаріату з місцевих ресурсів на особливий період» № 102 від 07.03.2014 року на території Приазовського району Запорізької області оголошено часткову мобілізацію. 27 травня 2014 року військовозобов’язаного запасу, рядового Збройних Сил України ОСОБА_2 було викликано до Приазовського районного військового комісаріату шляхом повідомлення йому про наявність виписаної на його ім’я повістки за призовом на військову службу у Збройні Сили України по частковій мобілізації та пропонування її отримати. Проте, 27 травня 2014 року ОСОБА_2, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно – небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відмовився отримувати повістку, не з’явився у вказаний в повістці термін до пункту збору Приазовського військового комісаріату по вул. Фрунзе, 2 А в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, тим самим ухилився від призову на військову службу за мобілізацією.Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 336 КК України, як ухилення від призову за мобілізацією. Разом із обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним від 27.06.2014 року, згідно якої прокурор прокуратури Приазовського району Запорізької області якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014080330000365 та підозрюваний ОСОБА_2 уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись умов.
Вирок суду: Угоду про визнання винуватості від 27 червня 2014 року, укладену між прокурором прокуратури Приазовського району Запорізької області юристом 3 класу Богуном Олександром Юрійовичем та обвинуваченим ОСОБА_2, затвердити. ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробування строком на 1 (один) рік.
У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:
– не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
– повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
– періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Повне рішення суду за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39847068
Як бачита справа № 2 та 3 порушені за одним номером та розглядалися одним судом з невеликими проміжками в часі. Це може свідчити, що прокуратурі району дали “зелене світло” на направлення справ зазначеної категорії до суду.
Справа № 4: Вирок від 24 липня 2014 року Тарутинського районного суду Одеської області.
Фабула справи: Обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на військовому обліку Арцизько-Тарутинського об’єднаного районного військового комісаріату, будучи військовозобов’язаним, перебуваючи в запасі першої категорії, маючи військову спеціальність – старший механік, у зв’язку з оголошенням часткової мобілізації і призовом на військову службу в Збройні Сили України за мобілізацією, був належним чином сповіщений у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом. 31 березня 2014 року обвинувачений ОСОБА_1 отримав повістку про прибуття 01 квітня 2014 року до Арцизько-Тарутинського ОРВК з роз’ясненнями про наслідки у разі неявки. Проте, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, маючи можливість прибути, в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну подготовку та мобілізацію» та Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом №1126-VІІ від 17 березня 2014 року, ухилився від призову і не прибув в указаний час до місця призову, не повідомив про причини неприбуття для призову за мобілізацією в Збройні Сили України, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України. В підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 336 КК України, а саме : ухилення від призову за мобілізацією.
04 липня 2014 року між прокурором Тарутинського району Мервою О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Згідно даної угоди прокурор Тарутинського району та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 336 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях.
Вирок суду: Затвердити угоду від 04 липня 2014 року про визнання винуватості між прокурором Тарутинського району ПІБ та обвинуваченим ОСОБА_1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов’язок періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
З рішенням суду маєте можливість ознайомитися за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39884398
Справа № 5: Вирок від 04 червня 2014 року Хотинського районного суду Чернівецької області.
Фабула справи: ОСОБА_1 у період з грудня 1998 року по травень 2000 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Відповідно до наказу Міністра оборони України №48 від 22.02.2000 ОСОБА_1 з 11.05.2000 звільнений з лав Збройних Сил України, а з 15.05.2000 перебуває на військовому обліку у Хотинському РВК Чернівецької області як військовозобов’язаний. Згідно ст. 9 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовозобов’язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання); жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання); зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим; інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках. 8 квітня 2014 року до Хотинського РВК Чернівецької області на виконання Указу Президента України №303 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» для проведення призову за мобілізацією, проходження медичного огляду та відправлення в команді №563-Д у військову частину А2582 (м. Чернівці) прибув військовозобов’язаний ОСОБА_1 Однак, усупереч вказаних вимог законодавства, військовозобов’язаний ОСОБА_1, близько 11.00 год. в приміщені Хотинського РВК Чернівецької області (м. Хотин, вул. Незалежності, 32), з метою ухилитися від призову за мобілізацією, будучи придатним за станом здоров’я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відкрито, від отримання повістки про прибуття для відправляння у команді №563-Д до військової частини А2582 та подальшого призову за мобілізацією відмовився, про що зазначив у відповідному аркуші бесіди та заяві на ім’я військового комісара Хотинського РВК. Таким чином, військовозобов’язаний ОСОБА_1, 8 квітня 2014 року, близько 11.00 год. в приміщені Хотинського РВК Чернівецької області (м. Хотин, вул. Незалежності, 32), усупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України №303 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», з метою ухилитися від призову за мобілізацією, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином попередженим про прибуття, придатним за станом здоров’я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних причин, відкрито, від отримання повістки про прибуття для відправляння у команді №563-Д до військової частини А2582 та подальшого призову за мобілізацією відмовився, чим вчинив ухилення від призову за мобілізацією, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України. Згідно наданої суду разом із обвинувальним актом угоди про визнання винуватості підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов’язується беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні і сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ст. 336 КК України у вигляді штрафу в сумі 250 (двісті п’ятдесят) гривень.
Вирок суду: На підставі угоди про визнання винуватості від 30 травня 2014 року, ОСОБА_1 визнати винним за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) грн. Речові докази, а саме: документи на ОСОБА_1 з Хотинського РВК на 14 аркушах, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи повернути в Хотинський РВК, а рентгенівські знімки ОСОБА_1 на 3 аркушах, які знаходяться у матеріалах даної кримінальної справи, повернути ОСОБА_1. Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст вироку суду за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39054311
Справа № 6: Вирок від 08 травня 2014 року Козельщинського районного суду Полтавської області.
Фабула справи: Згідно обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин ОСОБА_2 у період часу із 23.12.1996 року до 29.04.1998 року проходив строкову службу у Збройних силах України, отримав військову спеціальність командира відділення спеціалістів засобів управління артилерійською стрільбою, із строкової служби був звільнений у запас зі званням сержант та з 01.05.1998 року перебував на військовому обліку у запасі у Комсомольсько-Козельщинському ОМВК. Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України 17.03.2014 року №303/2014 на території України оголошено часткову мобілізацію. Військовозобов»язаного запасу сержанта збройних сил України ОСОБА_2 12.04.2014 року було викликано до Комсомольсько – Козельщинського ОМВК для проходження військово-лікарської комісії на предмет придатності до військової служби. Цього ж дня військово-лікарською комісією Комсомольсько – Козельщинського ОМВК, ОСОБА_2 визнаний придатним до військової служби і відповідно до Закону України «Про військовий обов»язок і військову службу» направлений до військової частини в селі Десна, Чернігівської області. Проте ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно ухилився від призову на військову службу за мобілізацією та у вказаний йому термін 13.04.2014 року до збірного штабу військовозобов»язаних в м. Комсомольськ,Полтавської області для проходження військової служби не з»явився і прямо відмовився від несення обов»язків військової служби під час часткової мобілізації. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ст.336 КК України, оскільки він ухилився від призову за мобілізацією. 29 квітня 2014 року між обвинуваченим та прокурором ПІБ укладена угода про визнання винуватості у вищезазначеному кримінальному провадженні, який внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014170200000110 від 29.04.2014 року.
Вирок суду: затвердити угоду від 29.04.2014 року між прокурором прокуратури Козельщинського району Полтавської області Дев»ятко А.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_2 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014170200000110 від 13.04.2014 року. ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.336 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. В порядку ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки. Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Повне рішення суду за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38578134
Справа № 7: Вирок від 05 травня 2014 року Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
Фабула справи: Обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на військовому обліку Ковельського об»єднаного міського військового комісаріату, являючись військовозобов»язаним у зв»язку з оголошенням часткової мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно – небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 08.04.14 р. о 00 год. 25 хв., перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, відмовився від отримання повістки Ковельського об»єднаного міського військового комісаріату за призовом на військову службу у Збройні Сили України по частковій мобілізації, що зобов»язувала його з»явитись 08.04.14 р. о 16 год. на пункт збору Ковельського об»єднаного міського військового комісаріату, розташований по вул.. Варшавській, 10 у м Ковелі Волинської області. Крім цього, він же, 08.04.14 р. о 10 год. 30 хв., знаходячись неподалік місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у черговий раз, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, відмовився отримати зазначену вище повістку та, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом, не з»явився 08.04.14 р. о 16 год. на пункт збору Ковельського об»єднаного міського військового комісаріату, розташований по вул. Варшавській, 10 у м Ковелі Волинської області, в порушення ст. 65 Конституції України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своїми діями, що виразились в ухиленні від призову за мобілізацією, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений за ст. 336 КК України.В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості від 25.04.14 р., укладеної між прокурором та обвинуваченим, згідно з якою обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України у повному обсязі підозри у кримінальному провадженні, зобов»язався сприяти розслідуванню кримінального правопорушення у з»ясуванні всіх обставин. Сторони узгодили покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з двохрічним іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України. За змістом угоди, обвинуваченому роз’яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Вирок суду: Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 квітня 2014 року у кримінальному провадженні № 120 140 301 100 003 23, укладену між прокурором Ковельської міжрайонної прокуратури Волинської області ПІБ та обвинуваченим ОСОБА_1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, якщо він на протязі двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
Повний вирок суду за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38526131
Справа № 8: Вирок від 23 липня 2014 року Приазовського районного суду Запорізької області.
Фабула справи: ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року, розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації «Про виконання невідкладних заходів щодо підготовки для проведення мобілізації на території Приазовського району» № 80 від 04.03.2014 року та «Про забезпечення мобілізаційних потреб Приазовського районного військового комісаріату з місцевих ресурсів на особливий період» № 102 від 07.03.2014 року на території Приазовського району Запорізької області оголошено часткову мобілізацію. 27 травня 2014 року військовозобов’язаного запасу, рядового Збройних Сил України ОСОБА_2 було викликано до Приазовського районного військового комісаріату шляхом повідомлення йому про наявність виписаної на його ім’я повістки за призовом на військову службу у Збройні Сили України по частковій мобілізації та пропонування її отримати. Проте, 27 травня 2014 року ОСОБА_2, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно – небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відмовився отримувати повістку, не з’явився у вказаний в повістці термін до пункту збору Приазовського військового комісаріату по вул. Фрунзе, 2 А в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, тим самим ухилився від призову на військову службу за мобілізацією. Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 336 КК України, як ухилення від призову за мобілізацією. Разом із обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним від 26.06.2014 року, згідно якої прокурор прокуратури Приазовського району Запорізької області ПІБ, якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014080330000362 та підозрюваний ОСОБА_2 уклали угоду про визнання винуватості.
Вирок суду: Угоду про визнання винуватості від 26 червня 2014 року, укладену між прокурором прокуратури Приазовського району Запорізької області юристом 3 класу Богуном Олександром Юрійовичем та обвинуваченим ОСОБА_2, затвердити. ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробування строком на 1 (один) рік. У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:
– не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
– повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
– періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Текст вироку суду за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39900508
Справа № 9: Вирок від 08.07.2014 року Володимирецького районного суду Рівненської області.
Фабула справи: Відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року №303/2014 в Україні оголошено часткову мобілізацію. 09 квітня 2014 року військовозобов»заний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був призначений до команди В-3938 та під особистий підпис отримав повістку про явку на 08 годину 00 хвилин 11 квітня 2014 року до Володимирецького об»єднаного районного військового комісаріату, для призову на військову службу за мобілізацією. 11 квітня 2014 року, військовозобов»язаний ОСОБА_1, будучи придатним до військової служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбаченого ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. до Володимирецького ОРВК не прибув, без поважних причин, та у складі команди В-3938 в розташування військової частини для подальшого проходження військової служби не вибув. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 ухилився від призову за мобілізацією, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст.. 336 КК України.
Вирок суду: ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України і призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з однорічним іспитовим строком. Покласти на засудженого такі обов”язки, згідно ст.76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з”являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Речові докази: мобілізаційне розпорядження ОСОБА_1; розписку про отримання повістки – зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39822461
Отже якщо проаналізувати розглянуті вироки судів то можливо прийти до наступних закономірностей:
- Майже всі обвинувальні вироки направлялися до суду з угодами про визнання винуватості, що свідчить що притягнуті до кримінальної відповідальності особи визнали вину та давали пояснення що вони свідомо ухилялися від мобілізації.
- Основними доказами вини за справами є отримані повістки про виклик до військового комісаріату та свідчення особи яка визнала вину в ухиленні від мобілізації.
- За вчинення вказаного злочину з оглянутої практики суди призначають покарання з випробуванням на підставі ст 75 КК України.
Взагалі на час написання статті в єдиному реєстрі судових рішень налічується 16 обвинувальних вироків за 2014 рік. За статтею 336 КК України до 2014 року відомостей про вироки, рішення судів щодо справ зазначеної категорії немає. Всі оглянуті вироки є обвинувальними. З іншими вироками які не оглянуті в цій публікації маєте можливість ознайомитися за наступними посиланнями:
- Одеська область
- Рівненська область
- Одеська область
- Чернівецька область
- Херсонська область
- Рівненська область
Примітка: Можливо на час відкривання посилання єдиного реєстру судових рішень вони не будуть працювати. Спробуйте пізніше. На вказаному ресурсі часто проводяться технічні роботи.
