Селище і районний центр – Станиця Луганська ще донедавна оплот Донського козацтва, звільнено українською армією. Три дні тут тривали бої, 13 батальйон територіальної оборони з Чернігівщини втратив одного бійця в цих боях, ще 9 поранених.
Нині Станиця повністю контролюється військовими. На всіх адмінбудівлях висять українські прапори. Це стратегічно важливий населений пункт, тут всього 15 кілометрів до Луганська і приблизно стільки ж до кордону з Росією – найкоротший шлях бойовикам для відступу. Однак не все так легко. Одразу за Станицею Зміїна гора, туди відступили сепаратисти і звідти вони ведуть вогонь по армії. З цієї гори селище, як на долоні, тому стріляти, як з артилерії, так і зі снайперської гвинтівки, просто. В південному районі Станиці на одній із вулиць постраждали від мінометів майже всі будинки.
В лікарні більше 20 поранених осколками місцевих жителів. Однак надати допомогу їм не так вже й легко. У місцевій лікарні нема ані світла, ані води, ані зв’язку, не кажучи вже за ліки і бензин для “швидких”. У звільненій Станиці люди не надто радіють українській армії. Вважають саме її винною в усіх проблемах та обстрілах.
