Народний депутат Володимир Бойко, якого оббрехав однопартієць Василь Деревляний і все зробив, щоб не допустити на з’їзд, оприлюднив свою позицію щодо політичної ситуації, своєї роботи і т.п. Як розповіли “ПРО ВСЕ” обурені партійці, Деревляний заявив керівництву, що Бойко нібито вийшов з “Батьківщини”. Як Василь Деревляний знищував конкурента нам пообіцяли розповісти джерела з Турівської, 13. Наразі, рядові партійці з Тернопільщини зрозуміли, що Деревляний виторгував собі високе прохідне місце, натомість колег засунув подалі.
Народний депутат Володимир Бойко пише:
“Розпочалась виборча кампанія для Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», в якій я не беру участі, як кандидат в депутати. Вважаю за доцільне поділитись думками про майже два попередні роки та майбутнє.
Думаю, це час пройшов не даремно. Такий висновок роблю із проведеної роботи і її результатів.
Так як і обіцяв, не був кабінетним депутатом, а тим більше – не домашнім. Із 306 населених пунктів округу після виборів 2012 року встиг побувати в більшості. Знайшов час заїхати і в сусідній Лановецький район. Це майже дві сотні прийомів громадян, зборів громад, урочистих подій. В якихось селах доводилось спілкуватись із всього лиш кількома людьми, десь було і більше сотні. Для наших невеличких сіл це досить багато. Загалом, вдалося поспілкуватись із тисячами земляків. Одні голосували за мене, інші на виборах 2012 року підтримували моїх суперників. Проте, з усіма вдалось знаходити спільну мову. Нажаль, не об’їздив більше. Але і це, думаю, зовсім не поганий показник. Адже за час незалежності жителі районів, що входять у 165 виборчий округ, обирали багатьох депутатів, але нікого із них не бачили. Десь встиг допомогти дитячому садочку чи школі, десь – релігійній громаді або закладу культурної сфери. Хтось отримав індивідуальну допомогу. Як і обіцяв, допоміг видати декілька українських книг.
За цей час Україна змінювалась. Ми разом прогнали бандитський режим Януковича, припинили грабунок держави, відстояли нашу мову і історію, почали будувати європейське майбутнє. Нажаль, ціна нашого майбутнього виявилась завеликою. Дні і ночі, проведені на головному Майдані держави вчили кожного із нас. Пліч-о-пліч ми будували барикади, розбирали бруківку, підкидали у вогнище шини, стояли живим кордоном, відчуваючи дихання нелюдів в міліцейській формі (а деколи і твердість кийків беркутівців), грілись біля бочок, їли смачні макарони та кашу із майданівського казана. Разом із цим мені довелось побачити дещо більше. В кабінетах органів внутрішніх справ та прокуратури, суддівських залах засідань ніхто не чекав нашої перемоги. Ці монстри в погонах та мантіях робили все, щоб зламати свідомість найактивніших. Страшною картина була в столичних лікарнях. Та не дивлячись на всі злі наміри бандитів ми стояли непорушно. Навіть в найгірші моменти ми співали «Ще не вмерла…», молились та сподівались. Тепер нашу волю прагне зламати російський окупант. Десяткам тисяч українських патріотів доводиться відстоювати нашу державу на передовій. Через те, що в бюджеті майже не було коштів, годувати, одівати та озброювати армію взявся весь український народ. В цей час Порошенко вирішив призначити вибори, щоб потратити так потрібні державі кошти, провести в Раду олігархів та наближених до себе підприємців, закріпити в парламенті недобитків попередньої влади. В цей час, впевнений, президент вдало міг би реалізувати повноваження підпорядкованих йому силовиків та засадити Єфремових, Льовочкіних, Клюєвих, Колеснікових, Царьових, Богатирьових, Лук’янченків, Чечетових і їм подібних далеко і на довго. Та, мабуть, Порошенко не хоче цього робити. Я переконаний, що це ще зможе зробити народ новою хвилею гніву, яка, судячи із останніх подій, неминуча.
Радію, що за майже два останні роки багато зрозумів та усвідомив. А ще більше тому, що залишився таким, як і був раніше. Зі своїми принципами та ідеалами, планами та мріями. В мене ще багато незавершених справ. А ще більше – не початих, які ми обговорили із друзями та колегами. Ще обов’язково буде час їх реалізовувати. Але зараз увагу слід приділити важливішим речам.
Тож я залишаюсь у ВО «Батьківщина» та далі працюю із однодумцями в іншому форматі.
Сьогодні слід забезпечити недоторканість України, викинути на смітник історії недобитків влади Януковича та допомагати в реалізації непопулярних реформ.
Разом із людьми, які не бояться називати речі своїми іменами ми зможемо це зробити.
Україна переможе!”