Про те, що Тернопільщина отримала не подарунок на посаду голови Тернопільської облдержадміністрації, стало зрозуміло з того, як підставили громаду Майдану. Діючий нардеп Олег Сиротюк навіть не заїкався, що його кандидатура розглядається на посаду першої особи виконавчої гілки влади. Підібравши за партійними квотами команду, Сиротюк почав мордуватись сам і людей. Першим тривожним дзвоником стало те, що аж за декаду губернатор зумів видавти перше розпорядження. Потім кільканадцять прес-конференцій провів виключно “по війні”, а господарських чи кадрових питань просив не задавати. Коли ж промайнули 100 днів, Сиротюк міг розказати, що смикав за ручку дверцят бульдозера у Варваринецькому кар’єрі на Теребовлянщині. Навіть трактор не піддався невігласу при владі. Бульдозер залишили на місці, навіть не додумались його арештувати, закликати правоохоронців тощо.
Вибачте за грубість, але війна стала спасіння Олега Сиротюка, щоб прикрити свій непрофесіоналізм. Проте, шила в мішку не сховаєш і “талант” рано чи пізно вилізе. Не зумівши нормально налагодити призов на Тернопільщині, минулого тижня Сиротюк покотив бочку на … сільських голів. Чиновник №1 почав оббріхувати їх. Не закрив рота бюрократу Володимиром Катинським – тимчасово в.о. військового комісара Тернопільського обласного комісаріату, якому у прес-клубі громадські активісти розповіли правду про сільських голів. Останні зібрали майже мільйон гривень для призовників нашої області! Фактично сільські голови виконали роботу, з якою не справився Сиротюк і комісаріат, які беруть наших юнаків і чоловіків на війну, але не спроможні забезпечите найелементарнішим.
