Сьогодній керівник Правого Сектору на Тернопільщині Василь лабайчук заявив, що Іван Сута не має жодного відношення до “ПРАВОГО СЕКТОРА” і є звичайним шахраєм та брехуном і не має права виступати від імені організації.
В офіційній заяві йдеться:
У найскрутніші часи на захист української Нації і Держави першими ставали українські націоналісти.
Зараз ми змушені боротися на двох фронтах. На зовнішньому — Д…обровольчий Український Корпус “Правий сектор” збройно захищає свободу і незалежність України. На внутрішньому — політична партія “Правий сектор” бореться проти системи коруції, брехні, шахрайства, .
На жаль є люди, які займаються самозбагаченням та злодійством, спекулюючи іменем Правого Сектору. До таких належить Іван Сута.
Не маючи на те жодних повноважень, “побратим” займається постійним збором допомоги для хлопців котрі воюють, нібито організовує якісь вишкільні табори тощо.
Офіційно заявляємо – Іван Сута не має жодного відношення до “ПРАВОГО СЕКТОРА” і є звичайним шахраєм та брехуном і не має права виступати від імені організації.
Лідер “Правого Сектора” Тернопільщини, Василь Лабайчук
P.S. Ще влітку ми повідомляли про існування подібних проблем в газеті “Смолоскип” число 2(2) скан додається.
Журналіст інтернет-газети “Про все” поспілкувався з Іваном Сутою телефоном. Обвинувачений чоловік вважає, що це грають амбіції у Василя Лабайчука. Проте на таку заяву молодшого побратима він не ображається. Сута розповів журналісту “ПРО ВСЕ”, що лідер Правого Сектору жив у нього вдома, коли була така необхідність через переслідування владою, відкритих 6 чи 8 кримінальних справах проти нього. Під час візиту до Тернополя Ярош вшанував пам’ять дружини Сути, якої тоді напередодні не стало.
Сьогодні Іван Сута у жалобі. 9 днів як не стало брата. Завтра у Тернополі він спеціально для “ПРО ВСЕ” прокоментує ситуацію.
– Я не збираюсь виправдовуватись, оскільки у мене зовсім інше завдання від організації,- каже Іван Сута. От. якщо повернеться хоча б хтось із тих груп побратимів, до яких я мав стосунок, вони й розкажуть чим я займався.
