Після трьох місяців, проведених у дніпропетровському СІЗО, у Володимир-Волинську військову частину повернувся старшина роти снайперів Володимир Безносюк.
– Ще 26 липня приблизно о 4 години ночі в смт.Межова на Дніпропетровщині відбувся напад на екіпаж нашого Камазу, – розповідає боєць. – Близько 20 молодих людей, вигукуючи образи, підійшли до машини.
– Я діяв згідно зі Статутом. Заступивши на варту, захищав державне майно, табельну зброю і своє життя. Вистріляв магазин патронів із пістолета у повітря, а тоді автоматними пострілами «відсікав» справа і зліва, аби не підходили до машини. Кілька куль пішли рикошетом і поранили нападників. Один дістав свинець в легені, інший – в ногу. Обоє лишилися живі. Прицільного вогню я не вів.
– Зі мною були ще два бійці, але вони вийшли з авто лише тоді, коли нападники мене уже повалили на землю і почали бити. Я скомандував завести Камаз, і ми рушили в дорогу.
– На першому ж українському блок-пості нас зупинили. Зустрічав «Беркут». Я ще їм сказав, що їх же розформували. За це ми отримали знущання – пролежали на землі до 6 ранку. Із нас зірвали шеврони, забрали бронежилет і кобуру, гроші. Доставили як невідомих.
– Нині мені шиють хуліганство. Стаття передбачає ув’язнення від 3 до 7 років. Чомусь прокурори не хочуть це кваліфікувати як самооборону.
– Коли я першого дня потрапив у СІЗО, то батькам зателефонували, аби вони передавали гроші, бо до ранку не доживу. Згодом дізнався, що рідні й кредит взяли, виплатили багато коштів, поставили на продаж квартиру. Загалом десь 50 тисяч пішло…
Незабаром Володимира Безносюка чекають у Петропавлівському районному суді. Під час розгляду справи солдат уже змінив одного адвоката, але й із другим справа не просувається швидше. Боєць каже, що свідків із його сторони до уваги чомусь не беруть. Натомість долю 28-річного снайпера нині вирішують свідчення нападників.
