Пане Соболєв, в інтерв’ю газеті “Експрес” Ви стверджуєте, що “виявилися надто наївними” для роботи з вашим однопартійцем Юрієм Дерев’янком і публічно заявили, що помилилися в цій людині. Наївність не найкраща риса для “народного люстратора”, як Вас прийнято величати. Проте, Ваші закиди до Юрія Дерев’янка залишимо в стороні – сподіваюся на них Ви отримаєте відповідь від самого адресата Ваших агресивних нападок. Натомість, сьогодні свою політичну долю Ви пов’язали з людиною, з якою бути наївним вельми необачно – Андрієм Садовим.
- Щоби Ваша “наївність” не підвела Вас у майбутньому, пропоную заздалегідь “пролюструвати” людину, яку навіть найближче оточення визнає одним із найбільш майстерних і талановитих майстрів піару та інтриг у сучасному українському політикумі. Щоби полегшити процес люстрації, дозволю собі підказати Вам деякі запитання, котрі варто задати Андрію Івановичу Садовому, та поділюся окремими власними міркуваннями щодо фаворита нинішніх виборчих перегонів.
Отже, звідкіля з’явилася на львівському небосхилі зірка медіа-олігарха та європейського мера міста Львова? Щоби отримати достовірну відповідь необхідно правильно сформулювати запитання. Тому, перше питання, котре варто задати пану Садовому, я сформулював би наступним чином:
– Андрію Івановичу, скільки людей і в якому розмірі отримали дивіденди від цінних паперів “Галицьких інвестицій”, на які десятки, а то й сотні тисяч галичан обміняли свої майнові сертифікати?
(http://portal.lviv.ua/election/2006/03/10/125353.html)
Як інвестиційна компанія, до якої безпосередньо причетний пан Садовий, обібрала наївних галичан, у свій час досліджував редактор газети “Суботня пошта” Рустам Курбанов. Ось що він писав у 2006 році:
“Ми висунули версію про те, що «Галицькі інвестиції» були використані кандидатом на посаду мера Садовим (на час публікації матеріалу) для того, щоб за допомогою приватизаційних сертифікатів отримати оперативний чи реальний контроль над багатьма підприємствами, які приватизовувалися у 90-ті роки. Після чого гроші з цих підприємств були використані на піар-проекти для покращення іміджу, створення низки засобів масової інформації. Ми подали схему і показали, як це все працювало, хто були підприємства-донори, які підприємства-відмички, і хто були підприємства реципієнти. Ми показали, які кошти, від кого, куди йшли.”
(http://vgolos.com.ua/news/kurbanov_ne_viryt_v_uspishne_rozsliduvannya_spravy_galytskyh_investytsiy_12006.html?print)
Звідкіля “перший мільйон” Вашого теперішнього партійного вождя, зрозуміло. А ось чи поділився новоспечений галицький мільйонер своїми капіталами з людьми, котрі довірили його компанії свої майнові сертифікати, Вам, яко “народному люстратору”, варто поцікавитись.
Проте, залишмо “кинутих” галичан та “перший мільйон”. Все таки Садовий не Рокфеллер, який колись сказав: “Не питайте мене, звідки я взяв перший мільйон», чим фактично визнав його “брудне походження”. Повернімось до образу “супер-мера”, сотвореного та розтиражованого багаточисельними олігархічними ЗМІ. В першу чергу ЗМІ самого пана Садового.
Поза кавово-фестивальними лаштунками “потьомкінського” Львова в міазмах ароматів Полтви, є міська господарка, яка знаходиться у катастрофічному стані, що вимагає окремого дослідження. Кошти на утримання та розвиток цієї господарки є двох видів – власні та запозичені.
Щодо других. Злі язики стверджують, що Львів у боргах як у шовках і наступним поколінням галичан їх ще віддавати й віддавати. Натомість, скільки позичено та на що потрачено – для громади є таємницею.
Мабуть варто поцікавитися фінансовим станом міста, весь позитив якого Андрій Іванович перебрав на себе, та задати наступне запитання:
– Якою є сума запозичених містом коштів, у кого і на яких умовах, на що вони витрачені, та який економічний ефект від здійснених капіталовкладень?
Щоби міські справи відбувалися насправді по-європейськи і такі запитання не виникали, було розроблено “Статут територіальної громади міста Львова”, в якому передбачалися конкретні та дієві механізми участі громади в житті міста. Зокрема, реєстри прав власності на об’єкти нерухомого майна та земельні ділянки мали бути публічними, запроваджувалась посада міського омбудсмена, бюджетна резолюція, тобто правила фінансування на наступний рік, публічність рішень щодо майна громади, тощо… Словом, Статут був непоганим, але з якихось причин вже чотири (!) роки маринується в органах юстиції. Отже, запитання:
– Що конкретно зробив особисто мер міста Львова щоби зареєструвати “Статут територіальної громади…”, та чому, за відсутності Статуту, його діяльність є “напівтаємною” (запозичу це гарне слово у Вашого львівського колеги з газети “Експрес”) ?
Оця втаємничена діяльність міського очільника час від часу вибухає гучними скандалами. Зазвичай вони стосуються такого вагомого джерела поповнення міського бюджету як продаж майна територіальної громади міста Лева.
До прикладу, продаж готелю Львів. Ось що написало свого часу одне львівське видання:
“Приміщення готелю у центрі міста (загальною площею 11 тисяч 941,9 кв. м) продали за 18 мільйонів гривень. Ціна – сміхотворна. Арифметика проста: 1 кв. м площі обійшовся покупцеві у 200 доларів. Тоді як ринкова ціна – від 1500 до 2000 «зелених». На цій операції місто втратило щонайменше 100 мільйонів гривень.” (http://archive.wz.lviv.ua/articles/78988)
Ще одна цікава деталь. Готель за більш ніж сумнівну ціну придбав бізнесмен та депутат-регіонал Володимир Продивус, один із 148-ми депутатів Верховної Ради України, які підписали зверення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років!
Аналогічні запитання виникають щодо продажу ще низки львівських готелів, але це вже формат окремого дослідження. Зрештою, запитання можна сформулювати наступним чином:
– Пане мере, які були конкретно Ваші дії/бездіяльність стосовно приватизації львівських готелів і чи не підозрюєте Ви, в чиї кишені пішли недоотримані містом десятки мільйонів доларів?
Можливо, пане Соболєв, львівський мер теж такий “наївний” як і Ви?
Чим інакшим, як не наївністю пана Садового можна пояснити те, що
призначений ним начальник муніципальної міліції Львова – Володимир Гулій (раніше – Стасинець) виявився шахраєм, якого кілька років безуспішно розшукувала івано-франківська міліція!
Більше читайте тут: http://tsn.ua/ukrayina/lvivskoyu-munitsipalnoyu-militsiyeyu-keruvav-ogoloshenii-u-rozshuk-shahrai.html
То вже в мене виникає запитання:
– А чи варто вам обидвом, таким “наївним”, лізти в брудну українську політику?
Правда, деякі приватизаційні процеси ставлять під сумнів наївність львівського мера. Програма журналістських розслідувань “Народний контроль” стверджує, що на приватизації приміщення “Універмагу” на куті вул. Шевської та площі Ринок місто недоотримало щонайменше 15-20 млн грн.
“Відомо, що нерухомість біля пл. Ринок дісталася людям із близького оточення Андрія Садового, хоча водночас серед пропозицій щодо «Універмагу» були значно вигідніші. Так, будинок на Шевській, 1 придбала фірма «Львівський універмаг «На Ринку», до якої, за словами акціонерів, причетний Олексій Курилишин. А ще саме прізвища Садового і Курилишина часто згадували під час гучного скандалу з акціонерним товариством «Галицькі інвестиції», яке ошукало своїх вкладників. Відтак цих товаришів роками поєднують не лише родинні, а й бізнесові справи.” Окрім того, як стверджують деякі проінформовані товариші, оцінку цього об’єкту проводила фірма, де співвласником є родич Андрія Садового – пан Сарахманевич.
(http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=2450)
Пане “наївний” люстраторе, подібних фактів є більш ніж достатньо. Щоби Ви могли самостійно задати ще багато запитань, рекомендую цикл публікацій у львівській газеті “Ратуша” під назвою “Павутиння Супермера”.
(http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news) За одно поцікавтеся, в який спосіб закривалися та гальмувалися кримінальні справи, порушені по вищезгаданих фактах, і скільки квартир від львівської міськради отримали представники правоохоронних органів та силових структур.
Якщо й цього буде замало, звертайтеся – це далеко не вся інформація про львівського мера зібрана львівськими журналістами.
Ну і щодо подій нещодавніх, про які Ви, підозрюю, розповідаєте журналістам не всю правду. Пане Соболєв, деякі Ваші звинувачення, щодо вчорашніх соратників по партії “Воля”, а також палке бажання злитися в єдиному пориві у боротьбі за світле майбутнє з партією “Самопоміч”, підтримали окремі члени партії “Воля”, зокрема Олексій Герман. Він теж такий наївний як і Ви? Нещодавно на своїй сторінці у Фейсбуці цей пан, по-солдатськи щиро, написав про свого комбата – нардепа від “Самопомочі” пана Грішина, тепер усім відомого масмедійного персонажа Семена Семенченка. Перепрошую, але частково процитую з повним збереженням авторського тексту та @ замість деяких букв :
“Алексей Герман з Сергій Іванов та 9 інших
… Перед прочитанням цього посту видалить осіб яким немає 18, та тих хто не розуміє матюків…. (Для ватников и Путинососов…..ИДИТИ на ХЕР, мы сами разберемся, и е@шить вас будем грякдами, а грядки на своих кладбищах ищите с навігатором под. названим « ПУЙЛО»….). Друзі перед цім постом я спілкувався з побратимами з якими ми пройшли все…Все те, що лише почате було проти долбо@оба Януковича, і те, що зароджувалось силою Українців, та заради Держави і Нації. Вчора , став свідком піку долбо@бизму керивництва батальону , в якому я воював,…лише право воювати в ньому я здобув завдяки бойовим побратимам, з якими я починав майдан, інших прав в мене не було…… Пишу з маленької букви слово «майдан», бо після перемоги МАЙДАНУ, « патріотів», які його утворювали-стало більше, ніж просто Українців , та спекулянтів…Всі ви знаєте батальйон «ДОНБАС». Всі ви знаєте Семена Семенченко, ви не знаєте лише одного…. Ця сука просрала все….І ДОЛБО@ОБІВ які його утворили, я маю на увазі; «БРЕНД СЕМЕНА СЕМЕНЧЕНКА», вона теж просрала…бо проти Нації не попреш. Це бля не ЖУКОВ, те гівне що про нього кажуть це СУТЬ цієї ІСТОТИ. Ця сука орала зі сцени майдану, мов нам потрібні добровольці…Їй потрібно було лише м’ясо, бо як інакше дійти до влади АФЕРИСТУ… ЯКИЙ НАРОД РОЗВОДИТЬ НА ДОВІРІ???, ВІН ДО ЦЬОГУ ЗДОБУВАВ СВОЇ КАПІТАЛИ ,ТА БОРГИ ТАКИМ ЖЕ ЧИНОМ…. Воно СУКА МІЛКЕ, та і мислення такеж. Після його промов та наказів, після яких, я за@бався побратимів хоронити ….я схаменувся…..Що бля відбувається???Нас просто вбивають… Хто ми??? МИ ТІ ЩО НЕ ПОТРІБНІ ДЕРЖАВІ!!! А ЩО ТАКЕ ДЕРЖАВА, ЧИ ВЛАДА??? МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ ЦЕ МИ… ЧИ Я ПОМИЛЯЮСЬ???…”
Навіть не знаю, кого Вам про це запитати – вашого “старого” однопартійця по “Волі”, чи вже когось із нових, по “Самопомочі”?
Ну і на завершення “люстраційних порад”. Щодо 84-го виборчого округу, по якому, за Вашими публічними заявами, начебто окремі члени партії “Воля” порушили домовленості з “Самопоміччю”. Пропоную Вам самостійно чи за допомогою Андрія Івановича прослідкувати зв’язок кандидата від “Самопомочі” на цьому окрузі – пана Кіндія та “молодого мафіозі” (як стверджує не один інтернет-ресурс), одного із касирів “сім’ї Януковича”, вчорашнього нардепа-регіонала, а нині самовисуванця – Віталія Хомутинніка.
А за одно і провести самолюстрацію своїх неправдивих заяв засобам масової інформації.
Адже люстрацію варто починати з себе, чи не так, пане Єгоре. Інакше замість Вас це зробить хтось інший, а тоді образ “наївного люстратора” може раптово втратити всю медійну привабливість та перетворитися вже в зовсім інший.
І будьте уважні, бо як сказала Ваша соратниця по “Самопомочі” Ганна Гопко:
“Садовий збирає не людей, а їх ідеї і потенціал”. Не боїтеся залишитися людиною без першого і другого, себто без душі?
Голова обласної громадської організації «Перехід», представник міжнародної громадської організації «Українська Громада» у Львові.
