Сьогодні черговий раз переконалася, що Кременецька академія є приватною вотчиною. Заманулось в. о. керівника зібрати нараду і почали всіх деканів та завідувачів кафедр шукати за п’ятнадцять хвилин до початку засідання, а я не зауважила, що секретар телефонувала. Та будучи в іншому корпусі я б так вчасно не прийшла.
У ході розмови з керівником мені було черговий раз наголошено, що я поки що працюю у нього. Цікаво, що стане приводом до звільнення? Можливо те, що виконала навчальне навантаження згідно картки чи може, що за цей семестр видано друком два навчально-методичних посібники, або опубліковано сім наукових статей (чотири з них у фахових виданнях)? Дивно, у нас є доктори наук, які раз у семестр з’являються на роботі і на засідання вченої ради не ходять.
Я чудово розумію, що є екстрені випадки, але під час наради повідомили інформацію, яка вже «блукає» Інтернетом ще з минулого тижня. Тоді ж чому не розповісти про це завтра на засіданні ректорату? Профорієнтаційна робота важливе питання, яке до завтра не почекає? Але ж знову черговий раз треба показати, що працівники є ніхто, що треба тримати всіх у страху та покорі. Проте у мене з цього приводу принципова позиція: я не збираюся як дівчисько бігати на всі наради, які збираються зненацька, є дошка оголошень, є сайт вишу, то можна спланувати і повідомити завчасно про засідання.
Завтра на ректорат піду, оскільки цікавить питання: хто і яку суму, за які заслуги протягом року отримав преміювання у навчальному закладі.
Завідувач кафедрою, доктор історичних наук Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка Ірина Скакальська
Тернополяни проводитимуть мистецькі майстер-класи на Сході
