За даними дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 29% українців у віці 18 і більше років мають одну або декілька вишиванок. Ще 37% – не мають, але не проти мати у майбутньому. Натомість третина опитаних не мають вишиванки і не збираються мати її у майбутньому.
Найбільш поширеною вишиванка є на Західній Україні – кожний другий має одну або декілька. В Центрі та столиці – має кожен третій, на Півдні і Сході – майже кожен п’ятий, на Донбасі – кожен десятий.
Вишиванка більш поширена в селах. Водночас, чим заможніші люди, чим вищий рівень їх освіти, тим частіше такі люди мають вдома вишиванку. У жінок вишиванка користується більшою популярністю, ніж у чоловіків. Понад 40% респондентів, які вважають українську рідною мовою, мають вишиванку. Натомість серед респондентів, які рідною вважають російську, вишиванку мають лише 7%.
Близько 20% вдягають вишиванку кілька разів на місяць, натомість більшість (62%) – лише кілька разів на рік. Кожен шостий, хто має вишиванку, її не носить.
Для третини вишиванка означає вияв патріотизму, стільки ж вважає, що це демонстрація вірності традиціям. Для чверті – це святкове вбрання, для кожного п’ятого – модна сьогодні річ, кожного десятого – оберіг, елемент особистого захисту.
Водночас, 7% вважають вишиванку звичайним одягом, 5% – ознакою радикального націоналізму, 3% – ознакою так званої шароварщини.
На селі вишиванка частіше означає вірність традиціям, для україномовних респондентів – це, передусім, вияв патріотизму. Жінки частіше за чоловіків бачать у вишиванці оберіг та святкове вбрання, а молоді люди, окрім того, погоджуються, що вишиванка модна сьогодні річ.
Цікаво, що для людей, які мають вишиванку, але її не носять, ця річ частіше означає вірність традиціям. Для людей, які носять вишиванку, але не часто – вияв патріотизму та святкове брання, а для тих, хто носить часто – оберіг. Наявність моди на вишиванки частіше відзначають ті респонденти, які її не мають.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші
Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2400 респондентів
Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face)
Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,1%
Терміни проведення дослідження: 1 – 9 листопада 2014 р.
