Найдошкульнішою для двірників є байдужість до їхньої роботи з боку тернополян

Вони вийшли на роботу о пів на шосту ранку, коли місто ще дрімало. Їхня робота починається тоді, коли більшість тенополян ще бачить найсолодші сни у своїх теплих ліжках. Все для того, щоб люди, які йдуть зранку на роботу, не відчували дискомфорту.
Обоє двірників прибирають будинки та прибудинкові території на проспекті Злуки. Спочатку чоловіки соромляться і просять їх не фотографувати, але згодом навперебій починають розказувати, як дається їм робота.
– Я тут майже цілий день, часто після обіду виходжу, щоб прибрати, – розповідає Ярослав Немчук, працівник ТОВ «КоменергоТернопіль – 2», – дуже заважають працювати машини, припарковані на тротуарах. А ще засмучує те, що жителі не бережуть чистоти. Тільки позамітав – а за спиною вже лежать «бички», викинуті з вікон. Але що зробити? Прибираю!
Мирон Гуменюк часто допомагає дружині прибирати її ділянку. Це подружжя чи не щодня можна побачити за справою разом: вдвох листя підмітають, вдвох і сніг відгортають, разом посипають та замітають… Ірина Антонівна захворіла, відтак Мирон Данилович останніми днями трудиться сам.
– Тут велика територія, їй дуже важко самій все прибрати, – розповідає чоловік. – Ви мене не фотографуйте, бо вона образиться, то ж її ділянка, тут вона більше працює.

Потім погоджується, але «інструмент» в руки не бере, мовляв, я тут присутній, але заслуга в чистоті – не моя.

Чоловік хазяйновито показує, що де лежить, де прибирати важче, а в яких під’їздах мешканці совісні. Скаржиться на припарковані машини, які тижнями не забирають. Приміром, у сусідньому під’їзді вже давненько автівка, припаркована таким чином, що неможливо вивезти контейнер із сміттєкамери. Доводиться двірникові сміття розносити по інших під’їздах, бо вже висипається через краї контейнера. Тим часом власник машини не реагує на прохання перемістити свій транспорт.

– А ще велика проблема із собаками. Власники виводять під вхідні двері собака робить свою справу, а ми маємо то все прибирати. Чого ж то не повести десь далі, а вигулювати ту тварину в клумбі чи на дитячому майданчику? Часом бачу, як котів виносять «в туалет» в дитячу пісочницю… Та хто нас слухає?.. Люди байдужо відносяться до нашої роботи, – бідкається чоловік.

Та, як стверджують Ярослав Немчук та Мирон Гуменюк, попри ряд неприємних фактів, радує те, що багато мешканців «їхніх» будинків знають чоловіків в обличчя та вітаються з ними. А для них це дуже важливо.
Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР