Вирощування кролів в Україні сьогодні не вважається пріоритетною галуззю. Дехто навіть жартує, що активним кролівництво було тоді, коли існувала мода на кролячі шапки та шуби. Тепер це хутро не в ціні, зате м’ясо – дороге, не кожен може дозволити собі його купити, ось вухастими звірятками не дуже й займаються.
Спеціалісти Проекту USAID «АгроІнвест» побачили інші перспективи кролівництва в нашій країні. На їх думку, таке сільгоспвиробництво може допомогти заснувати та розвинути власну справу навіть тим селянам, які бізнесом зовсім не займалися. А результати їх успішної праці неодмінно порадують всіх споживачів.
На чому ґрунтуються такі оптимістичні прогнози? Хто конкретно зможе допомогти кролівникам-початківцям вдосконалюватися у виробництві та реалізації своєї продукції? Розмовляємо про це з керівником напрямку «Стимулювання доступу аграріїв до фінансування» Проекту USAID «АгроІнвест» Наталією ЛІЩИТОВИЧ.
– Чому «АгроІнвест» звернув увагу саме на кролівництво?
– Один із напрямків роботи Проекту – розширення агрофінансування, тобто, кредитування малих та середніх сільгоспвиробників. Для здійснення цієї діяльності «АгроІнвест» працює з партнерами, серед яких особливо важливе місце посідають кредитні спілки України. У нинішній кризовий період розвитку економіки нашої країни обсяги агрокредитування явно недостатні, і для невеликих господарств саме кредитні спілки залишилися практично єдиним джерелом кредитування.
Найбідніші верстви сільського населення мають вкрай обмежений доступ до фінансування. Серед них чимало переселенців з інших територій країни, для яких це питання виживання в нових умовах. У них бракує заставного майна для того, аби отримати якесь фінансування для розвитку серйозного бізнесу, нема напрацьованих ділових зв’язків та партнерів. Також у селах багато й інших малозабезпечених мешканців, які, зокрема, працюють у сільській інфраструктурі, у школах, лікарнях тощо. Для цієї категорії селян важливим є питання, яким видом діяльності зайнятися, аби отримати додатковий прибуток, і де одержати необхідні фінансове сприяння та консультативну допомогу.
Ці питання ми обговорили з кредитними спілками, з якими працюємо. Вони згуртовують багато тисяч сільських мешканців, працюють з ними, чудово знаються на ситуації в сільських регіонах. Саме деякі з наших партнерських кредитних спілок і порадили нам звернути увагу на виробництво продукції кролівництва.
Коли ми познайомилися конкретно з цим видом виробництва, то зрозуміли, що ця галузь доступна навіть для малодосвідчених у цих питаннях людей, з обмеженими «виробничими потужностями», тобто, для тих, хто має, принаймні, невеликий простір для розташування кролячих кліток. Окрім того, для започаткування кролівництва не потрібні великі капіталовкладення на старті. Так, якщо власних коштів недостатньо, певна фінансова підтримка необхідна, і її за розвитку такої програми готові надавати кредитні спілки. При цьому вони стають справжніми консультативно-технологічними майданчиками для розвитку такого виробництва – місцем, де кролівники-початківці та ті, хто вдосконалюється у своїй справі, завжди зможуть отримати кваліфіковану технологічну рекомендацію, пораду щодо пошуку ділових партнерів. Приміром, для закупівлі кормів, ветпрепаратів, збуту продукції, допомоги в розрахунку необхідних грошових потоків для свого малого бізнесу, не кажучи вже про надання необхідних кредитних коштів.
– Чому ви акцентуєте увагу на перспективності кролівництва для дрібного бізнесу?
– Бо це передбачає уже самий технологічний процес. Якщо селянин тримає птицю для покриття власних потреб, це нормально, але для входження у птахівничий бізнес вже треба думати про те, як конкурувати з наявними великими підприємствами, птахофабриками, принаймні, за собівартістю продукції, і це вже непросте питання. А вирощувати кролів для продажу можна навіть в умовах особистих селянських господарств. У цьому випадку індустріальних підходів не треба, оскільки ринок продукції кролівництва наразі не зайнятий великими виробниками, і попит на таку якісну продукцію, особливо у великих містах, помітно випереджає її пропозицію.
Разом із досвідченими спеціалістами-кролівниками ми розрахували економічну ефективність заняття таким видом діяльності. Виходить, що трудовий внесок члена родини складає фактично один день на тиждень. Тобто, шкільний учитель, фельдшер, працівник сільради цілком спроможний свого вихідного дня зайнятися чищенням кліток, встановленням нових, вакціонуванням поголів’я, відсадженням молодняку тощо. Підвезення корму, збут готової продукції також можна організувати цього дня, особливо, якщо згуртуватися з діловими партнерами. Розрахунки фахівців-практиків показують, що в середньому по Україні за наявності 24 кролематок чистий прибуток родини, яка займається кролівництвом, складає не менше 4-6 тис. грн. на місяць. Для багатьох людей, у яких середня зарплата, скажімо, 2-3 тис. грн., такий додатковий дохід зовсім не зайвий, чи не так?
За меншої кількості кролематок родина зможе, насамперед, забезпечити своє власне споживання. Всі ми знаємо про те, наскільки це м’ясо корисне, воно є чемпіоном з питомого складу білка, перевершуючи, скажімо, навіть м’ясо птиці. А печінка кролика за своєю біологічною цінністю, за твердженням вчених, перевершує навіть чорну ікру. І саме з кролячого м’яса рекомендовано розпочинати прикорм дітей грудного віку, це прекрасний дієтичний продукт здорового харчування.
– Якою роботою в цьому напрямку займається Проект «АгроІнвест»?
– Ми проводимо, в першу чергу, тренінги-навчання для малих сільгоспвиробників – членів наших партнерів, кредитних спілок у різних областях України. Таких партнерських кредитних спілок у нас зараз 49. Ми розпочали нашу програму з проведення двох тренінгів для кредитної спілки «Вигода (м. Стрий, Львівська область). Виявилося, що тема викликала неабиякий інтерес у населення. І в квітні-травні у нас заплановано вже 15 таких тренінгів.
Саме реакція селян надихнула нас активізувати цю роботу. Бо люди почали звертатися до кредитних спілок із своїми планами та пропозиціями.
– Як ви вважаєте, чим обумовлений такий інтерес до тренінгів?
– По перше, ці тренінги ведуть відомі фахівці-практики з успішним багаторічним досвідом роботи на всіх стадіях технологічного процесу, включаючи добір порід, проектування та встановлення кліток, ветеринарний супровід, виробництво та закупівлю кормів, маркетинг та збут готової продукції. Їх програма пропонує, насамперед, практичні поради для початкового етапу. Але, заразом, дається повна уява про весь виробничий цикл з наданням усіх партнерських контактів, необхідних для успішної роботи на кожному етапі виробничого циклу.
Приміром, шкільна технічка з міста Жидачів Львівської області хоче розпочати вирощувати кроликів. У неї перше питання – де взяти клітку, яку клітку, скільки вона може коштувати, куди та як її встановити – у затінку чи на сонечку тощо. Вакцинація тварин – чим, коли і як вакціонувати, від яких хвороб? Скільки ін’єкцій можна зробити одним шприцом? Тут тренінг дає відповіді на найдрібніші питання.
Ідемо далі. М’ясо отримане, сім’я нагодована. Та поголів’я зростає, куди та як збувати це м’ясо? Як забивати тварин, що робити з хутром? Хто купить продукцію та де?
Шкільній технічці успішно доставити свого кролика до Львова і там продати – питання складне. Та якщо кілька виробників кролячої продукції того ж Жидачівського району об’єднаються, вироблятимуть кроляче м’ясо та зможуть гарантувати певні торгові партії, справа стане прибутковою та перспективною. Окрім того, спільними зусиллями їм вигідніше закуповувати корми за оптовими цінами, що знижує собівартість продукції, а також вакцини.
Хто ж допоможе шкільній технічці розрахувати весь цей процес, правильно його впорядкувати та виконувати? Наша відповідь – кредитна спілка. Там спеціалісти підкажуть і складуть бізнес план для тих сільських жителів, які мають намір займатися кролівництвом.
– Чому кредитні спілки зацікавлені займатися такою справою?
– Бо в цьому закладені і їх перспективи. Кредитні спілки зацікавлені не стільки і не лише в тому, аби просто позичити гроші і на цьому заробити. Ні, насправді вони зацікавлені в тому, щоб розвинути та зміцнити своїх позичальників. Зміцнити їх технологічно, укріпити їх бізнес. При цьому, згуртовуючи таких сільгоспвиробників, надаючи їм технологічну, консультативну та фінансову підтримку, кредитна спілка, в свою чергу, також зростатиме й розвиватиметься, отримуватиме більші фінансові можливості, надаючи для сільського бізнесу постійно зростаючу потужну базу для розвитку.
Сьогодні один із важливих напрямків для них – подолання сільського безробіття, розвиток малого та середнього сільського бізнесу. Тому й пропозиції для цього вони вносять нестандартні та цікаві. І селяни їх охоче приймають. Ми бачимо приклад того, коли ініціатива пропонується на зустрічних напрямках.
– Що треба зробити для того, аби стати учасником програми?
– Треба звернутися до кредитної спілки, що розташована в цій області та є нашим партнером. У багатьох кредитних спілок є відділення в районних центрах, навіть у селах. Якщо не вдається знайти такі контакти, можна звернутися до Проекту «АгроІнвест», повідомити свою адресу, і ми допоможемо зв’язатися з такими спілками.
– У яких регіонах уже реалізується програма Проекту «АгроІнвест»?
– Зараз ми працюємо над розвитком кролівництва у Львівській, Харківській, Херсонській, Рівненській, Хмельницькій, Чернігівській, Черкаській областях. Кредитні спілки саме цих областей заявили нам, що вбачають у цьому велику перспективу для своїх нинішніх та потенційних членів.
Особливо велику увагу приділяємо Харківській області, тому що там велика кількість переселенців. Вони потребують ефективної, термінової підтримки в ідеях та конкретної допомоги. Сподіваємося, що наші напрацювання згодяться багатьом із них. Партнерська кредитна спілка активно працює в усій області. Інколи на тренінгах для кролівників навіть місць для всіх бажаючих бракує…
Активна реалізація програми проходитиме впродовж трьох місяців: у квітні, травні, червні. Її продовження залежить від подальшого запиту. Поки що запит колосальний. І ми уважно вивчаємо результативність цієї роботи.
– Чи залучаються місцеві органи влади до реалізації цієї програми?
– Не можу сказати, що ми їх активно залучаємо, хоча вдячні за зацікавленість у реалізації цієї програми. Найактивнішу позицію посіла Львівська обласна державна адміністрація, як і в багатьох інших питаннях, пов’язаних із розвитком сільського господарства. Ми також працюємо з Херсонською ОДА – там теж помітні велика увага та інтерес. Область орієнтована більше на інші галузі агровиробництва, кролівництво там не сильно розвинене. Та в них теж виникає питання тих самих переселенців та виживання окремих родин, допомоги дрібним сільгоспвиробникам.
– Де та на яких умовах учасники програми продаватимуть м’ясо кроликів?
– Це – бізнес, він залежить від напрацьованих зв’язків, укладених контрактів. Але у випадку тієї ж Львівщини, думаю, ринок «Шувар» – це вже можлива точка для такого збуту. Окрім того, маркетингові та збутові контракти підказують тренери під час тренінгів. Наприклад, можна розглянути можливість обміну одного кролика в живому вигляді на корми, необхідні для вирощування двох інших кролів. Варіантів багато, головне – не сидіти склавши руки і не журитися через те, що нема чим зайнятися, що «все пропало». Слід активно шукати реальні можливості, особливо в тих випадках, коли вже проведена величезна робота, з’явилися потенційні партнери, є реальні, працюючі можливості отримання консультативної допомоги та фінансової підтримки на всіх етапах виробництва продукції.
– Хто контролюватиме якість, в тому числі, безпечність продукції, яку кролівники-учасники програми продаватимуть на організованих ринках?
– Це визначається конкретною роботою з конкретними ринками. Згідно із законом, сьогодні дозволяється робити забій кроликів у приватних господарствах, та зрозуміло, що при нарощуванні обсягів виробництва необхідне виконання вимог законодавства з утилізації відходів, тобто, на практиці необхідний забійний цех. Ось саме його і можуть організувати кролівники колективними зусиллями, коли згуртуються та отримають фінансову підтримку. Безумовно, є певні вимоги та стандарти для обладнання, стандарти якості, вимоги до утилізації, і все це має бути забезпечене. Це звичайний операційний момент діяльності, і з розвитком свого бізнесу ним обов’язково треба буде займатися. З досвідом це робити буде простіше.
Але сьогодні важливо з чогось розпочати.
Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ,
Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань
