“Україна міцно осідлала друге місце в світі за темпами подорожчання споживчих товарів, поступившись першим місцем … Венесуелі (де в березні інфляція становила 68,5% у річному вимірі). Але, очевидно, що пік інфляції ще не пройдений, оскільки травневе підвищення цін на воду та супутні послуги відіб’ється тільки в червні, так що шанси перегнати Венесуелу дуже високі. Щоб розуміти масштаби проблеми, можна подивитися останні відомі дані щодо інфляції країн нашого регіону: у Росії споживчі ціни зросли на 16,4% в річному вимірі, у Вірменії — на 5,8%, Казахстані — на 4,6%, у Польщі та Литві — знизилися на 1,5% і 1,4%”, — сказав С.Арбузов.
Він також пояснив, що найбільш вразливим до такої інфляційної динаміки залишається населення.
“У цій ситуації вважаю за потрібне зробити кілька важливих ремарок. Перша. Рівень цін, ймовірно, позначається на масштабі безладу в державних органах: парадоксально, але цього разу фахівці статслужби України примудрилися завищити індекс споживчих цін (приблизно на 6 п.п. в річному вимірі за рахунок неправильного обліку зміни тарифів на газ). Хоча масштабу цінового лиха це звичайно не применшує. Друга. У наявності прорахунки і уряду, і НБУ в оцінках прогнозної динаміки споживчих цін. Думаю, найближчим часом ми станемо свідками нового, приблизно шостого з початку цього року, прогнозу інфляції. Начебто нічого старшного, але за цим стоїть неможливість побудови скільки-небудь реалістичної антиінфляційної політики. Третя. Внаслідок неправильних макропоказників, закладених у бюджет, там тепер не передбачені в достатніх обсягах кошти на індексацію доходів, пенсій, соціальних виплат. Адже такої високої інфляції ніхто не очікував: навіть найбільш песимістичний прогноз з трьох вже можна вважати оптимістичним. Очевидно, що забуте власною державою населення буде рятуватися як зможе. На тлі урізання зарплат, що відзначається в реальному секторі, думаю, що ми на порозі масових неплатежів за компослуги, і субсидії, виходячи з жорсткості вимог для їх отримання, проблеми не знімуть. Четверта. Не хочу лякати, але накопичена на казначейському рахунку сума — сама по собі істотна загроза і цінами, і курсу гривні. Оскільки ніхто не знає, коли і в якому обсязі вона буде витрачена”, — пояснив С.Арбузов.
Разом з тим він зазначив, що протидіяти інфляції слід стабілізацією грошово-кредитного ринку.
“В Україні є досвід протидії розкручування інфляційної спіралі, в 90-х роках країна проходила це двічі. Починається все з головного: відновлення макроекономічної стабільності. На жаль, про відновлення економічного зростання можна поки і не мріяти. А ключовим є стабілізація грошово-кредитного ринку, що, звичайно, ніяк неможливо в поточних умовах обмежень. Добре, що, здається, Національний банк вже почав говорити про їх скасування, хоча й запізно. Також потрібно чесно визнати масштаб зростання цін і зробити нарешті злагоджений макроекономічний прогноз. Якщо два органи не справляються з пронозами кожен окремо, можливо, їм варто об’єднати зусилля. Також слідом за не дуже вдалою конференцією гіпотетичних донорів, не завадило б провести конференцію, присвячену проблемі антиінфляційної політики. Адже це зараз пріоритет номер один. Інфляція здатна зруйнувати будь-які плани і реформи. Нехай розумні люди порадять уряду і НБУ нестандартні кроки в цих умовах. І звичайно, не можна забувати про населення, яке в черговий раз несе інфляційну ношу. Потрібні соціальні амортизатори, які дозволять людям з найбідніших верств елементарно вижити. І традиційні заходи вже не допоможуть”, — резюмував С.Арбузов.
