На початку 2000-х Тернопіль втратив близько 25 гектарів землі. Під ніж пішли здебільшого парки та сквери міста. Тернополянам же нічого не залишалося, як спостерігати за варварською забудовою зелених зон, які “танули” просто на очах. Покласти край свавіллю будівельних магнатів, які знищували навіть найменші куточки відпочинку для містян, мають затверджені міською радою межі парків Тернополя.
Зелені зони разом зі ставом є візиткою і причиною окремої гордості тернополян. Проте, швидкі на руку комбінатори з 90-х використали окрасу міста з притаманною їм меркантильною хваткою.
На місці колишніх скверів стали виростати генделики, у парках — множитись багатоповерхівки, а у самому місті — дерева зрубали на користь численних заправок. Коріння проблеми сягає ще часів здобуття незалежності. Тільки постала держава була відкритою, а керівники, які прийшли на зміну комуністичній управі — ентузіастами без досвіду. Тут таки на поверхню вилізла колишня номенклатура. Просочившись у владу, ділки провели масштабну приватизацію, іноді за пів бесцінь, а іноді, за ще бруднішими схемами. Коли продавати вже було нічого — в хід пішли ласі шматочки міської землі. За перші 10 років нового тисячоліття Тернопіль обібрали по-справжньому. Недавнє розслідування команди “5 каналу” проілюстрували одну з таких оборудок.
Мова про Парк національного відродження — над “Співочим полем” вже нависають багатоповерхівки.
9 гектарів розплідника саджанців обласного тресту “Зеленбуд”, як і більшість комунального майна, у 90-х спочатку аукціонували. Потім, через низку маніпуляцій, земля стане приватною. Контроль над приватизованим підприємством отримав виходець з комсомолу, керівник колишнього тресту Іван Панцьо. У 2007 році, до речі, він був також помічником тоді ще Народного депутата Миколи Азарова. Фірму переіменували — тепер це ТзДВ “Зелене господарство”. Господарює разом із колишнім головним фінінспектором області Іваном Панцьом також його батько, дружина, донька та зять — всі вони, за даними проекту журналістських розслідувань “Наші гроші”, у складі засновників.
29 грудня 2005 року міська рада вилучила в “Зеленого господарства” 2,8 гектара та передала будівельній компанії “Добробуд”. 29 березня 2007 — поряд вилучено 1,4 гектара, ділянку передали ПП “Гео-2004”. Територія парку помітно зменшилася, що чітко видно на супутникових знімках 2008.
Дев’ятиповерхівку навпроти сцени “Співочого поля” завершать незабаром, а от дозвіл на її будівництво міськрада видала ще 5 років тому, якраз перед завершенням попередньої каденції. Чому таким поспіхом? Бо за законом, нова міська рада не може своїм рішенням скасувати постанову попередньої. Теоретично, звичайні тернополяни можуть шукати правди в українських судах. Проте, результати таких судових спорів із багатими забудовниками зазвичай очікувано не обнадійливі.
30 березня зі сторни парку, якраз біля злощасної багатоповерхівки, спиляли 5 великих сосен. Ордерів на таке безчинство міськрада не давала. Очевидно, дерева заважали забудовнику Віталію Смакоузу — директору ТОВ “Добробуд”, якому стало мало наділеної минулим мером землі прямо посеред тернопільського парку. Свавільною вирубкою дерев зайнялися правоохоронці — повідомив 5 канал.
Подібні історії в Тернополі та й по всій Україні не рідкість. Найгучнішим за останній час стало побоїще на київських “Осокорках”. Містяни виступили проти забудови єдиного зеленого острівця поблизу їх будинків — забудовники натравили тітушок. Проте, мешканці району не відступили — для них це єдиний вихід відстояти свої права. Будівельний паркан розібрали, через розголос справою змушений був зайнятися особисто міський голова Києва.
Краєна-перекраєна дорога міська земля щедро розбазарювалася перефарбованими партійним функціонерами у 90-х і швидкими на руку “помаранчевими патріотами” в 2000-х. При чому, фактично, навіть не криючись, про що свідчить реальна документація. Розграбовані наділи з часом можна було б повернути у власність громади, проте механізм законодавства зв’язує нову міську валаду, а на судову систему особливої надії немає. Навіть після перемого Майдану. Та ще й амністійна постанова Кабінету міністрів, яка фактично узаконює всі сумнівні будівництва до 2013 року!
Проблема забудов, звісно, не зникне, а ласі на прибуток безпринципні забудовники намагатимуться лише розширити свій вплив. Захистити надбання громади можна лише задекларувавши чіткі межі, за які не влізе нога забудовника. Для зелених зон така програма в Тернополі вже діє. “Парки Тернополя” — одна з перших в Україні. Вперше за 20-ть років у місті встановлено межі парків. “Топільче”, парк Національного відродження, “Загребелля” та Шевченка чітко визначені у Генплані міста. Кожен парк пройшов держекспертизу. Погодження давали управління екології та Держкомзему в місті Києві. Тож в їх межах не може бути будівництва, за винятком рекреаційних об’єктів. На жаль, це не стосується об’єктів, дозвіл на будівництво яких дали ще в 2010-му, в останні дні роботи попередньої міської влади.
Згідно з нещодавнім опитуваннм Соціологічної групи “Рейтинг” та американського “Інституту Геллапа”, Тернопіль разом із Вінницею очолює список українських міст з найкращими парками та скверами. 94% тернополян подобаються міські зелені зони. Аби так залишалося й надалі, кожен мешканець Тернополя тепер може відстежити кордони парків і скверів на кадастровій карті міста.
Зелені зони разом зі ставом є візиткою і причиною окремої гордості тернополян. Проте, швидкі на руку комбінатори з 90-х використали окрасу міста з притаманною їм меркантильною хваткою.
На місці колишніх скверів стали виростати генделики, у парках — множитись багатоповерхівки, а у самому місті — дерева зрубали на користь численних заправок. Коріння проблеми сягає ще часів здобуття незалежності. Тільки постала держава була відкритою, а керівники, які прийшли на зміну комуністичній управі — ентузіастами без досвіду. Тут таки на поверхню вилізла колишня номенклатура. Просочившись у владу, ділки провели масштабну приватизацію, іноді за пів бесцінь, а іноді, за ще бруднішими схемами. Коли продавати вже було нічого — в хід пішли ласі шматочки міської землі. За перші 10 років нового тисячоліття Тернопіль обібрали по-справжньому. Недавнє розслідування команди “5 каналу” проілюстрували одну з таких оборудок.
Мова про Парк національного відродження — над “Співочим полем” вже нависають багатоповерхівки.
9 гектарів розплідника саджанців обласного тресту “Зеленбуд”, як і більшість комунального майна, у 90-х спочатку аукціонували. Потім, через низку маніпуляцій, земля стане приватною. Контроль над приватизованим підприємством отримав виходець з комсомолу, керівник колишнього тресту Іван Панцьо. У 2007 році, до речі, він був також помічником тоді ще Народного депутата Миколи Азарова. Фірму переіменували — тепер це ТзДВ “Зелене господарство”. Господарює разом із колишнім головним фінінспектором області Іваном Панцьом також його батько, дружина, донька та зять — всі вони, за даними проекту журналістських розслідувань “Наші гроші”, у складі засновників.
29 грудня 2005 року міська рада вилучила в “Зеленого господарства” 2,8 гектара та передала будівельній компанії “Добробуд”. 29 березня 2007 — поряд вилучено 1,4 гектара, ділянку передали ПП “Гео-2004”. Територія парку помітно зменшилася, що чітко видно на супутникових знімках 2008.
Дев’ятиповерхівку навпроти сцени “Співочого поля” завершать незабаром, а от дозвіл на її будівництво міськрада видала ще 5 років тому, якраз перед завершенням попередньої каденції. Чому таким поспіхом? Бо за законом, нова міська рада не може своїм рішенням скасувати постанову попередньої. Теоретично, звичайні тернополяни можуть шукати правди в українських судах. Проте, результати таких судових спорів із багатими забудовниками зазвичай очікувано не обнадійливі.
30 березня зі сторни парку, якраз біля злощасної багатоповерхівки, спиляли 5 великих сосен. Ордерів на таке безчинство міськрада не давала. Очевидно, дерева заважали забудовнику Віталію Смакоузу — директору ТОВ “Добробуд”, якому стало мало наділеної минулим мером землі прямо посеред тернопільського парку. Свавільною вирубкою дерев зайнялися правоохоронці — повідомив 5 канал.
Подібні історії в Тернополі та й по всій Україні не рідкість. Найгучнішим за останній час стало побоїще на київських “Осокорках”. Містяни виступили проти забудови єдиного зеленого острівця поблизу їх будинків — забудовники натравили тітушок. Проте, мешканці району не відступили — для них це єдиний вихід відстояти свої права. Будівельний паркан розібрали, через розголос справою змушений був зайнятися особисто міський голова Києва.
Краєна-перекраєна дорога міська земля щедро розбазарювалася перефарбованими партійним функціонерами у 90-х і швидкими на руку “помаранчевими патріотами” в 2000-х. При чому, фактично, навіть не криючись, про що свідчить реальна документація. Розграбовані наділи з часом можна було б повернути у власність громади, проте механізм законодавства зв’язує нову міську валаду, а на судову систему особливої надії немає. Навіть після перемого Майдану. Та ще й амністійна постанова Кабінету міністрів, яка фактично узаконює всі сумнівні будівництва до 2013 року!
Проблема забудов, звісно, не зникне, а ласі на прибуток безпринципні забудовники намагатимуться лише розширити свій вплив. Захистити надбання громади можна лише задекларувавши чіткі межі, за які не влізе нога забудовника. Для зелених зон така програма в Тернополі вже діє. “Парки Тернополя” — одна з перших в Україні. Вперше за 20-ть років у місті встановлено межі парків. “Топільче”, парк Національного відродження, “Загребелля” та Шевченка чітко визначені у Генплані міста. Кожен парк пройшов держекспертизу. Погодження давали управління екології та Держкомзему в місті Києві. Тож в їх межах не може бути будівництва, за винятком рекреаційних об’єктів. На жаль, це не стосується об’єктів, дозвіл на будівництво яких дали ще в 2010-му, в останні дні роботи попередньої міської влади.
Згідно з нещодавнім опитуваннм Соціологічної групи “Рейтинг” та американського “Інституту Геллапа”, Тернопіль разом із Вінницею очолює список українських міст з найкращими парками та скверами. 94% тернополян подобаються міські зелені зони. Аби так залишалося й надалі, кожен мешканець Тернополя тепер може відстежити кордони парків і скверів на кадастровій карті міста.
