“Яценюк на засіданні Кабміну звертається до міністра екології.
– Які зараз показники по шкідливим речовинам у Києві і в області?
Той говорить, мол, всі показники на сайті санепідемстанції і показує рукою кудись, очевидно, в сторону міністра охорони здоров”я.
Яценюк (наверно понимая, шо лажанувся):
– А ви на пожежі були?
Міністр екології: На місці постійно перебуває керівник Державної екологічної інспекції.
Яценюк кип’ятиться:
– То я вам рекомендую туди поїхати.
Міністр екології: Але я нею постійно займаюсь тут.
Яценюк, який вчора приїхав туди з літака у білій рубашці і там роздавав цінно вказівки (тріумфуюче):
– А я кажу, що ви маєте туди поїхати і там розробити план ліквідації наслідків катастрофи.
Міністр екології (приречено): Добре, обов”язково поїду.
І от шо я подумав. Можна літати економ-класом, говорити англійською і їсти в МакДональдсі.
Но післясмак остається.
І міністр, який не є професіоналом в екології, а має освіту правника, (і відповідно, який мало що зможе зрозуміти і оцінити, втикаючи на дим, який і так круглодобово показують на 112 каналі) повинен потратити три години (мінімум) робочого часу (а з перервою на обід і душ – цілий робочий день), бо Яценюку захотілось, щоб він неодмінно побував у Василькові.
Ефективність, інноваційний підхід, елементарна повага – нє, не чули.
ПС: зато Аваков, який позавчора гарантував, що все потушать за 12 годин, отримав персональну подяку”.
І це ж не персонально Яценюк у нас такий. Це, сцуко, в нас такі поняття демократії в цілому. І піпл втикає в телевізори, і хаває.