Куди Порошенко і його стара-нова януківська команда ведуть Україну?
Сьогоднішнє голосування за постанову ВРУ про внесення змін до Конституції України щодо так-званої децентралізації точно не принесе нашій державі нічого доброго. Звичайно, саме посилення вагомості та спроможності місцевих громад вкрай необхідне. Але не потрібно це змішувати із збільшенням повноважень Президента, а тим більше – із здачею національних інтересів. Діюча президентська команда, та й, врешті, як і команди попередніх президентів, не усвідомлюють, що Конституція – це не набір слів, які можна постійно переставляти місцями, додавати нові і викидати старі. Це гарантія зовнішньої безпеки та незалежності, економічної самостійності, дотримання прав громадян, порядку та законності, соціальної справедливості. Я не розумію тих, які говорять, що повноваження збільшуються саме Порошенкові, а сьогоднішній склад Верховної Ради не здасть Донбас. Може і так (хоч в глибині душі все ж сумніви залишаються), але ні Порошенко, ні діючий склад Парламенту не є вічними. Не відомо, скільки Петро Олексійович буде Гарантом, ще 4 роки чи декілька місяців. Так само не відомо, хто після нього буде одноосібно розпоряжатися повноваженнями, обсяг яких зараз мають намір збільшити. Не відомо, як будь-який майбутній склад Верховної Ради розпорядиться нормою щодо встановлення “особливого статусу місцевого самоврядування” на окремих територіях. Ніхто ж в змінах до Конституції не прописує, що ці норми втратять свою силу через якийсь певний період. Тож право Парламенту визначати такий статус може принести нам ще багато неприємних сюрпризів у майбутньому. Та й я не згідний, щоб повноваження громад в одному регіоні були іншими, аніж в інших.
“Перегинання” депутатів “через коліно” під час таких голосувань теж не гарантує, що в один момент навіть цей, начебто демократичний склад Ради, сам не проголосує якусь чергову дурницю. Бачите, як же воно робиться… Президент говорить: “хто не голосує – той агент Кремля”. Наче те саме, як “хто не скаче – той москаль”. Він же переконує весь український народ, що хтось не голосує за якісь грандіозні блага, але знову ж таки мовчить про вже згадані мною збільшення президентських повноважень та надання Парламенту встановити так-званий “особливий статус місцевого самоврядування” в будь-якому регіоні. Це проста політична гра слів, яка була добре помітною і в попередньому скликанні, де був представлений і я. В таких випадках багато депутатів хоч і мають власну думку, але всеодно голосують “як всі”.
Я навпаки підтримую тих, хто не проголосував! І сам також не голосував би!!!
Дивно, що команда Порошенка звинувачує інші фракції Коаліції, які не дали жодного голосу за прийняту постанову. От, скажімо 28 депутатів із фракції БПП не підтримали документ (5 – проти, 3 – утримались, 7 – не голосували, 13 – начебто відсутні). А це навіть більше, ніж ціла фракція Батьківщина. Тож навіщо свою неспроможність отримати потрібну кількість голосів перекладати на когось іншого. Та й ситуативний союз між Порошенком і фракціями та групами, сформованими із колишніх регіоналів говорить, що колишні і теперішні працють разом.
Врешті, застосування зброї та підручних засобів проти підрозділів правоохоронців, які зараз справді формуються за новими прозорими правилами, як це було сьогодні під стінами Верховної Ради, є повністю недопустимим. Я переконаний, що кожний, хто намагався завдати шкоди хлопцям в формі, які не допускали безпорядків, повинен бути покараним по крайній верхній межі санкцій відповідних статтей Кримінального кодексу, навіть якщо такі особи ще менше року тому були народними депутатами. Як бачимо, ще є категорії людей, які ховаються від військкоматів, але встигають створити ганебну для нас картинку для ворожих телеефірів.
