Якби до другого туру президентських виборів вийшли Петро Порошенко і Юлія Тимошенко, то чинного Президента підтримали б 42%, лідера партії Батьківщина – 31% виборців, решта не визначились з підтримкою. Якби до другого туру президентських виборів вийшли Петро Порошенко і Андрій Садовий, то чинного Президента підтримали б 39%, лідера партії Самопоміч – 34% виборців. Якби до другого туру президентських виборів вийшли Петро Порошенко і Юрій Бойко, то чинного Президента підтримали б 54%, лідера Опозиційного блоку – 21% виборців.
Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку жовтня, то 20% виборців, які визначилися з вибором, підтримали б Блок Петра Порошенка «Солідарність», 15% – Батьківщину, 14% – Опозиційний блок, 10% – Самопоміч, близько 6% – Радикальну партію Олега Ляшка. Крім того, вагомі шанси потрапити до парламенту мають Свобода (5%), Громадянська позиція (4%), Українське об’єднання патріотів – УКРОП (4%) та Правий Сектор (4%), а також партії Відродження (3%) і НАШ КРАЙ (3%). Партії УКРОП, Відродження і НАШ КРАЙ суттєво додали в підтримці буквально останнього місяця за рахунок активізації кампанії на місцевих виборах і у разі продовження зростаючої динаміки можуть претендувати на представлення як у місцевих радах, так і у новому парламенті.
Лідерами антирейтингу є Опозиційний блок (36%), КПУ (35%). Крім того, майже чверть виборців не проголосують в жодному разі за БПП Солідарність, за Народний Фронт – кожен п’ятий, за Радикальну партію, Свободу, Батьківщину – кожен шостий. Водночас, так звані «нові» партії не мають високого антирейтингу, зокрема, УКРОП (6%), Відродження (6%), НАШ КРАЙ (5%), САМОПОМІЧ (3%).
Третина виборців цілком впевнені у своєму виборі і свій вибір вже не змінять, ще третина – достатньо впевнені, але допускають, зо можуть змінити свій вибір. Найбільш впевнені у своєму виборі виборці Комуністичної партії, Опозиційного блоку, Правого Сектору, УКРОПу і Свободи. Найменш впевнені– виборці Громадянської позиції, Нашого краю і Сильної України.
Крім рейтингів партій на парламентських виборах досліджувались також ймовірні резерви партій на місцевих виборах. Так, близько 30% опитаних допускають можливість проголосувати на місцевих виборах за Самопоміч, 25% – за БПП Солідарність, 23% – за Батьківщину, 15% – за Опозиційний Блок. Крім того, понад 10% допускають можливість проголосувати за Радикальну партію Олега Ляшка, Свободу, УКРОП і НАШ КРАЙ, при цьому ставлення до останніх двох сил в цілому менше негативне.
Протягом останніх двох місяців резерви БПП Солідарність і Опозиційного блоку не змінились, партій Самопоміч, Батьківщина, УКРОП – виросли, водночас Радикальної партії Олега Ляшка – зменшились.
Останні електоральні тенденції свідчать про ріст сукупної підтримки партій, які перебувають в опозиції до чинної влади. Так, якщо на останніх парламентських виборах партії коаліції підтримали майже 70% виборців, то сьогодні партії коаліції підтримують близько 45%, при цьому ядро коаліції – БПП і Народний Фронт – лише 21%, що логічно з огляду не те, що роботою Президента задоволені тільки 22% опитаних, Голови ВРУ В.Гройсмана – 14%, Прем’єр-міністра А.Яценюка – 10%. А незадоволені – 71%, 74% і 86% відповідно.
Інші питання
28% опитаних вважають, що краще терпіти матеріальні труднощі заради збереження в країні порядку, тоді як більшість (53%) – вважають, що краще в разі значного погіршення умов життя вийти на вулицю з протестом. Характерно, що ці показники практично відповідають тим, що були зафіксовані в грудні 2013 року (29 і 50% відповідно).
За останні півроку рівень підтримки ідеї розпуску парламенту і призначення нових виборів Верховної Ради зріс з 34 до 47%, ідеї призначення нових виборів Президента – з 31 до 43%.
Лише 12% опитаних вважають, що проголосовані нещодавно зміни до бюджету, згідно яких з 1 вересня підвищуються мінімальна зарплата та пенсія, є реальною заслугою уряду, який в умовах кризи та війни спромігся знайти необхідні кошти на підвищення соціальних стандартів. Водночас, більшість (77%) вважають, що це швидше передвиборчий пiар.
28% опитаних вважають, що затримання 17 вересня у Верховній Раді за підозрою в отриманні хабаря члена фракції Радикальної партії І.Мосійчука це скоріше дотримання законності і встановлення справедливості, тоді як 43% – що це скоріше політичні переслідування владою опозиції.
Майже 70% опитаних вважають, що події 31 серпня біля Верховної Ради, коли під час мітингу стався вибух бойової гранати, у результаті якого загинули правоохоронці, це спланована і організована кимось подія, кожен десятий вважає, що це сталося випадково, через необережність.
Чверть вважають, що за організацією вибуху гранати біля Ради стоїть партія Свобода, кожен п’ятий вважає, що російські спецслужби. Крім того, 15% вважають, що за цими подіями стоять українські радикальні націоналісті організації, 13% – Президент, 13% – Служба безпеки України, 12% – українські олігархи, 7% – міліція, 6% – учасники АТО. Що характерно: якщо виборці Опозиційного блоку, КПУ, Відродження, Сильної України винною в цих подіях бачать переважно партію Свобода та інших українських націоналістів, то виборці Свободи, Правого Сектору, а також БПП Солідарність, Батьківщини, УКРОПу, Самопомочі – російських спецслужб.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші
Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення.
Вибіркова сукупність: 3000 респондентів
Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face)
Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,8%
Терміни проведення дослідження: 3-12 жовтня 2015 р.
