Всього 4% тернопільців довіряють суддям. Цей катастрофічно низький показник можна виправити шляхом оновлення суддівського корпусу через зміни до Конституції в частині судової реформи
Рівень довіри до судової системи в українському суспільстві настільки ж низький, наскільки високий рівень корупції в цій же системі. 84% жителів Тернопільської області, та ще шести областей Західного регіону – Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської та Чернівецької – під час опитування висловили недовіру судовій владі. Взагалі в Україні лише 5% громадян повністю довіряють суду – це найнижчий показник довіри серед державних інституцій.
Таким виявився результат опитування, яке проводилось на замовлення Центру політико-правових реформ у липні цього року компанією GFK Ukraine (опитувальник розроблений проектом USAID «Справедливе правосуддя»). «Ми досліджуємо запит суспільства, тобто, ретельно вивчаємо, як оцінює роботу суду та інших державних органів звичайний українець. Важливо знати ставлення людей до реформ та перетворень, які на сьогодні тривають в Україні. Бо всі зміни, тим паче, зміни до Конституції, повинні відбуватись за участі тих, для кого, власне, вони і здійснюються – громадян України», – переконана Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ.
Центр політико-правових реформ (ЦППР) спільно з Реанімаційним Пакетом Реформ (РПР) починає всеукраїнську комунікаційну кампанію «КонституціЯ», мета якої залучити звичайних громадян до конституційних змін. Проект буде реалізовуватись у 20 областях України, в тому числі і у Тернопільській області.
В Україні довгий час формувався імідж, що Конституція – це книга для дуже розумних, вона ледь не найкраща в світі, нею необхідно користуватись у виняткових випадках і взагалі до звичайної людини це не має ніякого стосунку. Громадяни торкались сторінок Основного Закону, в переважній більшості у шкільному та студентському віці напередодні іспитів з правознавства. Тож Конституція і реальне життя зараз ніби знаходяться на різних орбітах. Як приклад, – сьогоднішня «безкоштовна» освіта та медицина. Подібні нехтування призвели до розквіту корупції та непрофесіоналізму в органах державної влади. І «почесне лідерство» тут можна віддати судам, реформування яких є одним з найважливіших завдань для майбутнього конституційного процесу.
«Процес реформування судової гілки влади триває вже другий рік поспіль, однак суттєвих зрушень поки що не відбулось. Громадяни потребують перш за все, неупереджених суддів, які прийдуть на посаду за результатами відкритого конкурсу, ліквідацію, нарешті, «телефонного права», коли по дзвінку приймаються панібратські рішення, одним словом – забезпечення виконання ст. 55 Конституції України, в якій говориться, що права і свобода громадянина захищаються судом», – зазначив Володимир Шаповал, головний експерт групи конституційна реформа Реанімаційного пакету реформ, голова Центральної виборчої комісії 2007-2013, суддя Конституційного Суду у відставці.
Експерти ЦППР та РПР вважають, що найкраще «перезавантаження» судової гілки влади має відбутись як це відбулось з поліцією. Багато хто скептично сприймав нових патрульних на вулицях міста, однак, вони змогли продемонструвати служіння народу та відданість справі. Патрульні виправдовують наданий їм кредит довіри, тоді чому не можна таку модель використати і в реформі судової влади?
Власне, реформа має декілька напрямків. Вона передбачає обов’язкові внесення змін до Конституції. «Без змін в Конституції судова реформа не може відбутись, оскільки неможливо ліквідувати політичний вплив на суддів та привести на посади нових правників» – підкреслила Юлія Кириченко.
По-перше необхідно унеможливити залежність суддівської кар’єри від політичної волі. Іншими словами, політики (Президент, депутати і т.д.) не повинні втручатись до питань призначення-звільнення-переатестації суддівського корпусу. «Саме політичний вплив, який нині спостерігається в системі не дає можливості громадянам сподіватись на неупередженість прийняття суддями рішень», – говорить пані Кириченко.
По-друге, необхідний відкритий конкурс на посади суддів, в якому можуть взяти участь не тільки «старі» кадри, але й люди, що досі не належали до суддівського апарату. Звісно, такі кандидати повинні довести належний рівень знань права, та переконати конкурсну комісію у своїх високих моральних якостях. Вивченню підлягає й походження статків кандидата. При цьому до конкурсу на посади суддів вищих судових органів також потрібно допускати кандидатів, які раніше не працювали в судових органах, але є чесними й порядними людьми.
По-третє, має відбутися оновлення суддівського корпусу. Для цього має бути на рівні закону встановлено механізм перепризначення суддів, який відкриє шлях чесним правникам до посади судді та очистить судову владу від непрофесійних та корумпованих суддів. Зміни до Перехідних положень Конституції дозволяють це врегулювати на законодавчому рівні, що дозволить повернути довіру громадян до суддів.
По-четверте, планується введення інституту конституційної скарги. Це дає можливість громадянам звертатися до Конституційного Суду з питань неконституційності законів. На сьогодні громадяни такої можливості не мають.
Ці основні зміни мають обов’язково бути прописані в оновленій Конституції і вони зможуть врятувати та повернути довіру громадян до судової гілки влади. Загалом, в судах і сьогодні працює багато порядних людей, які, нажаль, відчувають себе «білими воронами» із огляду на понівечену корупцією систему. Фахівці ЦППР та РПР спілкуються з такими суддями, відчувають їхню підтримку, що надає впевненості в правильності обраного шляху.
