Спочатку плюси. Луценко таки надав додаткові документи по своїй власності та грошах. Згода показати документи, принаймні краще, ніж його перша реакція: “ідітє в жопу, ви всє виполняєтє чєй-то заказ”.
Документи Луценка аналізував наш колега Oleksa Shalayskiy як третейський суддя. Вердикт Олекси: майно в Луценка з’явилося до депутатства. Під час депутатства у ВР сумнівного збагачення він не побачив.
Мінуси цієї історії. Особисто мене не переконує пояснення Ігоря про походження його майна до депутатства: “Працював в журналі “Кореспондент”, нам платили непогану зарплату, на неї я купував земельні ділянки”.
Хто в це повірить, не знаю. Я не вірю. Але проблема в тому, що в суді чи прокуратурі, тут незаконне збагачення не доведеш. Суд стане на його бік, оскільки за законом це не корупція, бо він не працював на держслужбі. А скільки він заробляв журналістом чи активістом – тут закон обмежень не має.
Так що, як на мене, не з точки зору закону, але з точки зору моралі та прозорості, Ігорю варто все ж таки пояснити деякі речі. Зокрема, як можна було працюючи журналістом покласти 100 тисяч доларів на депозит, плюс земельна ділянка, плюс квартира, плюс машина, плюс мотоцикл, плюс дачний будинок. У нас з колегами так не виходить. Хоча, може ми просто не так добре працюємо. Х… зна.
Дмитро Гнап