Що нам рідніше – москальська ялинка чи наш родовий дідух?

Поділитися

1420562795_3_162Новорічна ялина – неодмінний сучасний атрибут святкування Нового року і Різдва. Згадаємо, як ця лісова красуня здобула такої популярності. Взагалі, традиція прикрашання дерев до свята існувала в світі ще із часів Давнього Єгипту. В українців до цього часу зберігся звичай прикрашати весільне гільце та купайлицю, але на новорічні свята раніше вони ставили дідух. Єгиптяни прикрашали пальми:-). Новий рік і Різдво – зимові свята, а які ж дерева, як не хвойні, можна назвати символом зими?

У стародавні часи багато народів відзначали свята в період з 25 грудня приблизно до 7 січня. Яскравий приклад: день зимового сонцестояння. У цей день різні народи віддавали хвалу своїм богам: слов*яни – Божичу-Коляді, єгиптяни – Осірісу, вавілоняни – Таммузу і т.п. Римляни святкували день перемоги Сатурна над зимою (Сатурналії) і дарували один одному подарунки. Римська церква, безумовно, не схвалювала святкування цього язичницького свята, і приблизно в 10 столітті було прийнято рішення замінити Сатурналії днем народження Христа. В такий спосіб попи і зробили підміну більшості свят на свої у різних народів.

Першими новорічну ялинку придумали гуни: у них був бог Йерлу, котрий у найперший день року приходив на землю. У цей день потрібно було ставити в будинку ялинку, яка у них вважалася священним деревом. Цю традицію, якій уже більше 5 000 років, гуни принесли в Європу.

Потім вони були розгромлені і залишилися тільки в Баварії, де і жили до XVI століття, ні з ким не змішуючись. Саме з Баварії новорічна ялинка “прийшла” в усі європейські країни.

Перші вбрані різдвяні ялинки з’явилися на території сучасної Франції, в Ельзасі; як стверджують історики, це відбулося в 1605 році. Літопис свідчить: “На Різдво в тутешніх будинках встановлюють ялинки, а на їх гілки вішають троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру і мішуру”. Така традиція поширилась за ініціативи ватажка Реформації Мартіна Лютера, який закликав до реформування тодішньої багатої церковної системи і до простоти обрядів.

Протестантська громада німецької області Вюртемберг перейняла це нововведення. Поступово така традиція поширилася по всій Німеччині, а потім – і по всій Європі. Проте, ялинки з’являлися спочатку тільки в будинках багатих дворян і купців.

Різноманітними іграшками прикрашалися в середньовічній Німеччині не тільки ялинки, але і сосни, гілки вишневих дерев і буків. Перша скляна ялинкова куля була видута в Тюрінгії (Саксонія) у 16 столітті. У Скандінавії придумали вішати на ялинку прикраси у вигляді сніжинок, зірок та фігурок.

Промислове виробництво ялинкових іграшок почалося тільки в середині минулого століття – тут же, у Саксонії. Митецькі майстри видували іграшки зі скла, вирізували з картону дзвіночки, серденька, фігурки птахів і звірів, які потім розфарбовували яскравими фарбами.

Традиція встановлювати офіційні різдвяні ялинки набула широкого вжитку відносно недавно – на початку 19 століття. Спочатку вічнозелені красуні з’явилися в імператорських палацах Франції, Німеччини, Англії, Норвегії, Данії і Росії. Надбанням же простого люду ялинка стала лише в другій половині 19 століття. У 1882 році американець Е.Джонсон запропонував підсвічувати ялинку електрикою. А 1895 року теж американець Р.Морріс сконструював першу електричну гірлянду, яка замінила на ялинці свічки, через які часто ставались пожежі.

У степових народів (тюрків, монголів) був поширений культ Тенгрі, який справив вплив і на Київську Русь. Найголовнішим святом послідовників культу вважалося Богоявлення – цього дня (25 грудня) Людина-Небо Тенгрі-хан виходить у світ. У цей день люди приносили в будинок ялинки. Втім, звичай ставити в будинках ялина був і в німецьких народів: вічнозелена красуня шанувалася ними як символ родючості і вічного життя. 24 грудня по західній традиції відзначається день Адама і Єви, а прикрашена ялина ототожнюється з Райським деревом.

Також згадаємо, наприклад, святого Миколая, який допомагав усім людям і навіть дарував подарунки. Спотворення голландської транскрипції в його імені утворило нове ім’я всім відомого персонажа, Санта Клауса.

До Росії та України зокрема новорічні звичаї привіз Петро I. До цього у нас 1 вересня відзначалось Новоліття, тобто день початку нового річного Кола, замість ялинки був обрядовий Дідіх як символ Роду та достатку і були свої прадавні традиції. За його указом було велено: «За вельможних і проїжджими вулицями, біля воріт і будинків, учинити деякі прикраси з древ і гілок соснових і ялинкових, чинити стрілянину з невеликих гармат і рушниць, пускати ракети і запалювати вогні. А людям убогим кожному хоча б по древу чи гілці на воротях поставити ».

Спочатку це нововведення отримало не дуже широке поширення (як і майже всі сміливі та часто неоднозначні реформи Петра), але пізніше російським людям полюбилося ставити у себе ялинку на Різдво. Вже загальновідомо, що саме цей «правитель», як і князь Володимир, вирішив підлаштуватись під моду тогочасного «євросоюзу» і примусив усю Російську імперію не лише вчитись стригти бороди, вживати тютюн, святкувати Новий рік саме 1 січня (день закінчення єврейського посту та обрізання Ісуса Христа), але й скоротив слов*янський Календар на 5200 років: з його волі відлік часу змінився з 6900 року від сотворення Миру у зірковому храмі (тобто не створення світу взагалі, а підписання акту перемир*я у великій давній війні між народами білої Раси та Китаєм) на 1700 рік від Різдва Христового!

У 30-і роки XIX століття новорічні ялинки ставилися тільки в будинках петербурзьких німців, але вже наприкінці того ж сторіччя вони стали головною прикрасою і міських, і сільських будинків. Ну, а уже в 20 столітті ошатна ялинка було незмінним атрибутом зимових свят.

У 1916 році різдвяні ялинки на російській землі опинилися в опалі. Як під час Вітчизняної війни дворянство відмовилося від мови Наполеона, так у війну імперіалістичну Священний синод закликав патріотів не ставити в будинках колючі деревця, тому що ця традиція запозичена в німців.

А в 1918 році, після Жовтневої революції 1917 року, багато «попівські» звичаї виявилися не в пошані у «червоної влади»: на ялинку напала радянська влада, котра оголосила її буржуазним забобоном, тісно пов’язаним з опальною релігією. Проте, багато хто продовжував святкувати Різдво підпільно.

Ялинка залишалася забороненою аж до 1935 року, коли з’явилася ідея святкувати не Різдво, а Новий рік. Віфлеємська зірка стала червоною п’ятикутною, і під прикрашеними ялинками країна, згідно з указом Сталіна, разом з Дідом Морозом зустріла 1935 рік. В такий спосіб це свято перетворилось із суто релігійного на просте календарне. Так через деякий час ялина знову набула популярність, а в 1949 році 1 січня став неробочим днем!

Стосовно долі ялинок, тут також варто замислитись: скільки тисяч дерев вирубується щороку заради кілька тижневої розваги… Адже від посадки до заготівлі новорічної ялинки проходить мінімум 8 років, а щоб виростити дерево заввишки 3 метри, потрібно 10-15 років! Можна обмежитись і великими гілками, а ще краще – встановлювати нашого обрядового Дідуха!

Кінець грудня, безумовно, дуже чарівний та святковий – в цей час свята відзначають практично у всіх народів і у всіх країнах. Хтось святкує Різдво, хтось – Новий рік, а слов*яни – День зимового сонцестояння і Коляду. За століття різні традиції і звичаї святкування накладалися один на одного і поперепліталися, часто, як бачимо, примусово. Але прийшов час відновити свої РІДНІ споконвічні свята і стати справжніми українцями із міцним РОДовим корінням і традиціями!

Анісімов Олег

vinec.org.ua

На Тернопільщині за 29 мільйонів доремонтують корпус лікарні та центр для пенсіонерів

Пошук й аналіз найкращих цін з сервісом nadavi.com.ua стане простим та легким завданням