18 листопада 2015 року Господарський суд Івано-Франківської області, суддя Деделюк Б. В., ухвалив рішення, за яким відмовив Карпатському національному природному парку (НПП) у поверненні із чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 0,476 га. Ця земельна ділянка, попри знаходження на території Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського НПП, тобто за межами земель Ворохтянської селищної ради, цією радою була надана на 49 років в оренду приватному підприємцю Миронюку В. для будівництва та обслуговування міні-гідроелектростанції у верхів’ях річки Прут.
Мова йде про гідроелектростанцію, проти якої виступали як представники наукової і природоохоронної спільноти, так і туристи, і селищна громада Ворохти. Зокрема, ще у листопаді 2013 року громада селища Ворохта одностайним голосуванням висловилась проти будівництва ГЕС на Пруті. Виявляється, попри думку громади, представники селищної ради намагаються далі проштовхувати будівництво на території Карпатського НПП та річці Прут об’єкту підвищеної екологічної небезпеки. Адже представник Ворохтянської селищної ради у судовому засіданні… підтримав позицію підприємця Миронюка В.!
Виникає питання, як же ж Карпатський НПП позбавляли природоохоронних земель?
Попри представлені представником Карпатського НПП і Прокуратури документи, котрі підтверджували приналежність земельної ділянки Карпатському НПП, суддя призначив судову земельно-технічну експертизу і поклав витрати із проведення цієї експертизи на позивача, тобто Карпатський НПП. А оскільки Карпатський НПП через відсутність фінансування не мав коштів для оплати послуг експерта, суд вирішив, що таким чином Карпатський НПП і Прокуратура можуть затягувати розгляд справи.
А далі суд вирішив застосувати положення про строки позовної давності (рішення про виділення земель приймалось у 2008 році) і відмовив Карпатському НПП і Прокуратурі, що означає державі і всім нам, громадянам України, у захисті права на природоохоронні землі. При цьому суддя не взяв до уваги те, що, за твердженням Прокуратури, їй стало відомо про незаконне рішення Ворохтянської селищної ради лише у грудні 2014 року.
«Дивує позиція у цій справі учасників судового розгляду, адже справа повинна була б мати великий резонанс, – коментує Анатолій Павелко, спеціаліст з питань збереження річок і гідроенергетики WWF в Україні. – Рішення суду стосується як прав громадян України на чисте і безпечне довкілля загалом, так і прав і законних інтересів громади селища Ворохта, котра категорично виступили проти ГЕС. Ні Карпатський НПП, ні Прокуратура, ні Ворохтянська селищна рада не доклали зусиль до інформування громадськості про те, що природоохоронні землі під загрозою і потребують захисту. Дивина, та й годі, особливо зважаючи на те, що саме ці структури повинні бути зацікавлені у громадському розголосі. Тепер залишається сподіватись, що суд апеляційної інстанції таки зупинить дерибан природоохоронних земель і врятує від руйнування річку Прут. У свою чергу, громадськість бере на контроль цю справу. Закликаємо і громаду Ворохти поцікавитись у селищній раді, чому її представник ігнорує рішення мешканців і захищає інтереси ГЕСівців».
Анатолій Павелко
Спеціаліст з питань збереження річок і гідроенергетики,
Дунайсько-Карпатська програма
Всесвітнього фонду природи WWF
