Утилізація ялинок: віяння з Європи чи екологічна необхідність?

Проблема збору та утилізації сміття актуальна для всіх країн світу. Одні держави вирішують її активно та успішно, іншим ще тільки належить освоїти цивілізовані способи знищення та переробки відходів.
Після святкування Нового року та Різдва на вулицях міст з’являється величезна кількість ялинок. Представники Громадянської мережі ОПОРА проаналізували, як утилізовують дерева у нас та в інших країнах.
В Україні «правильна» утилізація ялинок поки що не дуже розвинена. Переважно новорічні дерева відправляються на смітник або на сміттєспалювальний завод, оскільки вважаються великогабаритним сміттям.
Але насправді є вибір: можна укласти договір з компаніями з вивезення та утилізації сміття, які забиратимуть ялинки на спеціальні об’єкти, а через декілька років з них утвориться перегній. У деяких компаніях є також спеціальні машини, які перетворюють дерево в тирсу, що використовується як добриво. Ялинки можуть слугувати паливом для котелень, які працюють на деревних відходах. У Тернополі, наприклад, такою переробкою займається ПП «Ліском», що у Кутківцях. Новорічні ялинки після свят беруть і в зоопарки: дерева йдуть на корм тваринам і деяким птахам.
Олег Соколовський, начальник відділу благоустрою та екології управління житлово-комунального господарства Тернопільської міської ради, прокоментував ситуацію наступним чином: «Ялинки вважаються великогабаритними відходами, тому їх не можна кидати у контейнери, а потрібно залишати поряд. Перевізники сміття такі відходи забирають двічі на тиждень і самі вирішують, куди їх вивозити. В більшості випадків ялинки забирають на розпал у котельні, інколи на сміттєзвалища».
А як поводяться з ялинками в інших країнах?
За кордоном утилізація ялинок поширена та чітко організована. Європейці та американці знайшли для них безліч способів застосування, аби не забруднювати навколишнє середовище.
У Швеції та Фінляндії ялинки використовують на меблевих фабриках, для виробництва косметики, іноді просто спалюють у котельнях, тим самим приносячи до будинків тепло та гарячу воду. Переробка ялинок на біопаливо сьогодні поширене явище. З подрібнених новорічних ялинок виробляють паливні брикети чи компост. У країнах північної Європи не пропадає ні одна тріска.
В Австрії з новорічних дерев також виробляють паливні брикети, а в Німеччині – дерев’яні ножі для масла. Крім того, в деяких країнах ялинки використовуються при виробництві ліків проти грипу.
Ми поцікавилися у тернополян, які вони знають способи утилізації ялинок і що роблять зі своїми новорічними красунями.
«Ми кожного року намагаємося ставити живу ялинку, адже сам аромат створює відчуття свята. Після свят відрізаємо окремо голочки, в яких потім купаємося – це корисно для здоров’я. Гілочки відламуємо і разом із стовбуром ставимо біля сміттєвого баку. Вважаємо, що так легше комунальникам переробити дерево на паливо для котелень», – розповідає пані Надія. (фото 1)
«Як на мене, перш ніж купувати ялинку, потрібно задуматися, чи варто це робити. Можливо, краще купити штучну, яка буде служити кілька років і збереже екологію? У моїй сім’ї вже давно ставлять штучну ялинку, тому проблем з утилізацією нема. Хоча я знаю, що з неї можна зробити біопаливо чи тирсу для підстилки тварин. Оскільки я вчуся на флориста, то для мене це скарб для декору: з голочок можна виготовити наповнювачі для ваз, з дерева – підставки під чашки та багато чого іншого», – ділиться ідеями Діана. (фото 2)
«Ніколи не задумувався над тим, куди везуть ялинки після свят. Головне, що комунальники вчасно приїжджають та забирають. Хоча, думаю, все ж таки частина ялинок йде на переробку для опалювання котелень. А ми перестали купувати ялинки і ставимо штучні», – пан Любомир. (фото 3)
Для відновлення однієї вирубаної ялинки висотою 2 метри необхідно не менше 10-15 років. Сьогодні чимало лісових підприємств в Європі на новорічні свята ялинки не зрубують, а здають в оренду. Після свят їх зі збереженою кореневою системою повертають, і дерева висаджуються у лісі.
Фахівці ж радять надати перевагу гілочкам хвої або ж деревцям у горщиках – таким чином і свято у дім завітає, і екологія не постраждає.
Наталія Радковська