Василь Бурма про свою виставку
Опубліковано Борисом Машлянкою 22 січня 2016 р.
У Тернополі 22 січня 2016 року у Народному Домі «Перемога» відкрилась фотовиставка «Замки і лицарі» знаного метра вітчизняної фотографії, члена Національної спілки фотохудожників України, Заслуженого журналіста України Василя Бурми.
Щоби пізнати фотомистецтво Василя Олександровича треба подумки підготуватися до зустрічі з прекрасним. Бурма як фотохудожник такий багатогранний що описати це, навіть мені, людині яка теж постійно працює з фотокамерою і на фронтових позиціях, і на вулицях міст досить важко. Та все ж попробую сказати кількома словами. Особисто для мене Василь Бурма це яскравий і своєрідний світ української і Тернопільської фотографії. Не більше і не менше, я вважаю його і своїм вчителем. Звичайно я не сидів за студентською лавою в аудиторії в якій би пан Василь викладав основи фотомистецтва. Але мені доволі часто доводилось спостерігати за ним в процесі роботи, так склалося що працюючи на різних знімальних майданчиках історичних подій що відбувались на території Тернопілля, старався завжди трішки підгледіти роботу майстра і спробувати зробити на основі логіки метра щось своє. Техніка і стиль роботи Василя Бурми дивовижні особливо там де є потреба в тонкій промальовці деталей та конражурного світла, досягає він своїх чар у фотомистецтві різними способами і експозицією, і колоритом кольорів, планами сцен і сюжетів, побудовою перспективи та важливістю від задуму фотокадру – переднього або заднього плану, не останню роль грає і продуманий вибір ракурсу (все таки фотографи старої школи які багато працювали в галузі чорно-білої фотографії знають в цьому толк. Наприклад я, як фотограф воєнкор більше уваги приділяю точним деталям військової техніки, внутрішній динаміці в кадрі і т.ін.). Василь Бурма сильний і в портреті, і в репортажі та й у інших жанрах фотографії. Та особливо і багатогранно він розкривається в історичному замковому пейзажі. Як він сам сказав на відкриті виставки: – На замках я відпочиваю душею… Мені як історикові за фахом це також дуже імпонує. Особливо запам’ятався такий його вислів мовлений на якісь зйомці: – Ігор, фотограф це діагноз, і ти хоч десять раз будь істориком і військовим ти один із нас… Чесно кажучи я горджусь такими словами сказаними ним в мій адрес. Тому і вважаю себе хоч трішечки його учнем. Окрім того Василь Бурма щирий патріот своєї України, Тернопілля та рідної Полтавщини. Про це свідчить тематика та направленість його фоторобіт і незважаючи на свій 80-ти літній ювілей він завжди повний енергії, і не зупиняється на досягнутому (хотілось би і мені наслідувати його приклад у такому віці, та не буду загадувати на перед. Йде війна і мій обов’язок як волонтера та фотографа деколи бувати там…).
Ну а, 22 січня на відкриття виставки його прийшли привітати дуже багато друзів, колег, рідні та близькі, представники влади, тернополяни та гості з Луганщини. Усі хто ще хоче побачити цей дивовижний світ фотографії від Василя Бурми, поспішіть, чесно – не пожалкуєте…
Ігор Крочак, історик, воєнкор-фотограф і волонтер
(фото автора)
