Функції водників мають у значній степені екологічну складову та спрямовані на вирішення питань пов’язані з охороною навколишнього природного середовища та водним фактором, що не є властивим для Мінагрополітики. Натомість головним завданням Мінагрополітики є формування політики лише у сфері сільського господарства та продовольчої безпеки держави. Тому прогресивні наукові кола написали петицію до президента Порошенка. Їх підтримало вже майже 7 тисяч українців. Загалом треба зібрати 25 тисяч підписів, щоб Петро Порошенко розглянув петицію і відмінив спробу фактичного знищення водної галузі таким дивним перепорядкуванням.
Професор Вінницького національного технічного університету Віталій Мокін оприлюднив у Фейсбуці свою позицію:
“Прошу всіх небайдужих до стану та якості наших водних ресурсів підтримати цю петицію на сайті Президента України. Сподіваюсь, Ви розумієте, що означатиме перепорядкування Держводагентства з Мінприроди в Мінагрополітики. Достатньо згадати які пріоритети в екологів і в аграріїв по відношенню до природних ресурсів. Можна буде забути про охорону вод, водоохоронні зони, екологічний моніторинг, еколого-санітарні попуски та ін. – лишиться тільки полив, меліорація, забезпечення рибогосподарства водою (Держрибагентство вже – в Мінагрополітики) та бажання дати на поля по-більше води. Якщо рік буде маловодним (останнім часом майже усі роки таки) і води в річках і водосховищах буде мало, як Ви гадаєте куди спрямують воду – будуть робити екологічні попуски зі ставків і водосховищ, щоб уникнути загибелі річкових екосистем нижче за течією чи не спускати воду, щоб дати з них більше води на поля (засуха ж) та забезпечити вищу ефективність риборозведення?
А ще є Угода про асоціацію з ЄС: у Главі 17 “Сільське господарство та розвиток сільських територій” (Статті 403-406) не йдеться про водні ресурси взагалі, є тільки згадка про “заохочення сучасного та сталого сільськогосподарського виробництва, з урахуванням необхідності захисту навколишнього середовища і тварин, зокрема поширення застосування методів органічного виробництва й використання біотехнологій, inter alia шляхом впровадження найкращих практик у цих сферах;” – тут явно йдеться не про водні ресурси.
А у главі 6 “Навколишнє середовище” (статті 360-365) є тільки згадка про необхідність вирішення проблем у “i) генетично-модифіковані організми, в тому числі у сільському господарстві;”, натомість є про якість водних ресурсів та ін.
Список Директив ЄС, які слід імплементувати в Україні і які стосуються водних ресурсів, є у Додатку XXX, який є додатком саме Глави 6 (стаття 363), а не 17.
Тобто, навіть у розумінні ЄС, водні ресурси і агрополітика – це зовсім різні галузі, хоча і дещо пов’язані, але значно менше, ніж водні ресурси та екологія, природні ресурси і захист навколишнього середовища.
Отже, прошу Вас зробити свій внесок у збереження довкілля України та реалізації водної політики відповідно до європейських підходів“.
