– Спершу ревнувала його до годинників, – зізнається вдова. – Володю цікавило все, що пов’язане з ними. Він отримував задоволення від того, що з непотребу вдавалося зібрати справний механізм.
Володимир Сіньковський брався лагодити навіть ті годинники, які інші майстри радили викинути. Через його руки пройшли усі типи радянських та найвідоміші іноземні годинники. Майстер сам виточував необхідні деталі. Після його ж смерті більшість механізмів зупинилися.
– Після смерті Володі я не раз задумувалася над тим, щоб продати колекцію. Бо не легко було зводити кінці з кінцями, – каже Надія Сіньковська. – Але зрештою відмовилася від цієї задумки, хоча колекціонери й пропонували непогані гроші. Син пішов слідами батька, ремонтує годинники. Та й для доньки колекція – то спогад про тата.
Тернопільська область
