Проект обласної програми індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» на 2016–2020 роки спрямований на те, щоб через систему пільг стимулювати відродження індивідуального житлового будівництва на селі, його благоустрою, а отже і присутність молоді та відновлення потенціалу сільськогосподарського виробництва.
Цей проект покликаний для того, щоб продовжувати виконувати завдання, які також були визначені в аналогічній обласній програмі «Індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» на 2011–2015 роки. Проте хто стоїть за цією програмою і хто розпоряджається великою сумою коштів не відомо. Кошти для виконання програми впродовж 2016–2020 років передбачено чималі – 41,6 млн грн.
Члени громадської організації «Експертно-аналітична група «Акцент» Богдан Малиняк і Василь Тарас підготували аналітичну записку, в якій розкрили усі найгостріші недоліки проекту програми. Аналітична записка направлена керівництву області та народним обранцям для внесення до проекту документа важливих змін. Яких же змін потребує проект програми «Власний дім» на 2016–2020 рр.?
Варто зазначити, що попередня програма «Власний дім» в 2011–2015 рр. показала свою низьку ефективність під час вирішення проблем сільського будівництва. Необхідність виконання програми пояснювалось тим, що галузі сільського виробництва не мають необхідних кадрів, а також доцільністю розвитку сільської інфраструктури шляхом заохочення до зайнятості в соціальній сфері кваліфікованих фахівців, які потребують житла. Попри те, більшість кредитів була надана особам, що проживають в Тернопільському районі поблизу обласного центру. Зовсім не видавались кредити сільським мешканцям Бережанського, Борщівського, Заліщицького, Збаразького, Монастириського, Підгаєцького та Чортківського районів. Слід зазначити ,що із загальної суми державного та обласного бюджетів було надано 1052 тис.грн. саме позичальникам Тернопільського району. Найбільше отримали с. Підгородне – 260 тис. грн., с. Петриків – 215 тис. грн., с. Острів – 120 тис. грн.
Звернувши увагу на статистичні дані кредиту, який наданий позичальникам, слід задуматись: «Чому люди, які мешкають в таких великих і розвинутих селах отримують більше, ніж ті, які проживають в депресивних населених пунктах?» Це все дуже виглядає як зловживання з видачою кредитів. Тому й не дивно, що виконавець даної програми працює закрито і з відсутністю публічного звітування.
Важливо звернути увагу на те, що проект програми «Власний дім» на 2016–2020 рр. практично не відрізняється від попереднього.
Важливим є те, що програма не містить інформації про стан та рівень забезпеченості житлом мешканців сіл, потенційну потребу в житлі. Дана програма не передбачає чітких орієнтирів і завдань, тим більше містить нереалістичні обсяги фінансування. В затвердженому обласному бюджеті Тернопільської області на 2016 р. передбачено асигнування для фінансування програми у сумі 350 тис. грн, а в проекті програми «Власний дім» на цей рік передбачено вже – 750 тис. грн!
Також програма не зорієнтована на забезпечення пільговими кредитами малозабезпечених сімей, багатодітних та сімей учасників АТО, ні іншим соціальним верствам населення,які справді потребують цієї допомоги. Це свідчить про те,що виконавець на свій розсуд розпоряджається коштами.
Загалом потрібно зробити акцент на тому, що в попередні роки програма не принесла позитивних результатів і не факт того, що програма «Власний дім» зможе при таких умовах існування та дії покращити розвиток сільської місцевості у майбутньому.
Для того, щоб насправді відбулися зміни потрібно здійснити ревізію діяльності виконавця програми, зосередити його увагу на прийнятті рішень про надання пільгових кредитів,тобто передбачити чіткі критерії відбору осіб та умови першочерговості їх надання. Виконавець програми в обов’язковому порядку повинен звітувати про стан та використання публічних коштів,щоб громадяни були в змозі оцінити результат. Лише завдяки контролю і дотримання певних критеріїв, населення зможе побачити результат від даної програми.
Баран Ольга