3 березня, проходячи мимо, помітив уламок цього “діалогівського метеорита”, який мирно лежав біля бордюра. Я і раніше з острахом поглядав на цей ШАЛЕНИЙ БАЛКОН і подумки не заздрив тому, хто стане на шляху падіння його уламків (не виключено і собі, бо сам неодноразово за якимись клопотами, забував що проходжу під “ДАМОКЛОВИМ МЕЧЕМ”) … Ось і відбулося… Під балконом вхід у крамничку “КСЮША”… Не можна навіть уявити, скільки людей щоденно ризикують своїм здоров*ям, а той життям, проходячи під цим “ПОЯСОМ АСТЕРОЇДІВ”… Невже не знайшлося у власників крамнички, чи у редакції часопису, кількох патиків та кусень барвистої стрічки, чи шматинки, аби застерегти пішоходів? Поки що рахунок 1:0 на користь пішоходів… Але стан балкона такий, що в будь-який момент рахунок може зрівнятися і навіть стати у його користь. Сьогодні 5 березня. Балкон такий же жалюгідний та аварійний як і був. Ходять чутки, що МНСесівці з драбини поскидали дрібні метеорити, які вже падали і готові були падати. Але ніхто не гарантує, що назавтра, чи на 8-го березня, ще якиїсь велий кусень аварійного балкона, вирішить здивувати когось вільним падінням… Кажуть: ” Поки ГРІМ НЕ ВДАРИТЬ – Хтось там (хто відповідальний за безпеку) НЕ ПЕРЕХРЕСТИТЬСЯ. Але дивно і те, що роблячи знімки 5 березня, попереджав кількох молодих і не дуже пішоходів своїм ТРУБНИМ голосом… А вони йдуть, ніби у п’ятницю на ринку, покупляли голови з чавуну. Чи з чого там там ще такого твердого… Поки фотографував, перехожі підказали, що окрім ЖАХУ №1, є ще, і то дуже навіть реальний, але менш публічний, КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЖАХ №2. І причаївся він попри вході у школу його імені, школу №2. Ось так, шановні батьки, йдуть ваші дітки у школу по знання, а їх там доля може зутріти цеглиною, шматком штукатурки, чи куснем бетону… Лишається одне, або робіть щось з тими АСТЕРОЇДАМИ, або будемо жити, НАЧЕ У КАЗЦІ, придбаємо КАСКИ і будемо не боятися ні ДІАЛОГІВСЬКОГО БАЛКОНА, ні можливих вибриків, що причаїлись на вході школи №2. Було б добре, якби всі небайдужі, поозирались довкола, може ще хтось виявить КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЖАХ №3 і т.д., доповнить цю рубрику, поки ці жахи не стали реальними для будь кого з нас… Бо тоді буде пізно… Бережіть себе…
Віктор Підгурський
