Хочу звернути увагу громадськості на екологічний стан нашого маленького містечка.
Жахливе становище має територія вздовж річки Збруч,- де на пагорбі розташована вул.Котляревського.Від фортеці і до розваленої шкільної очисної станції – суцільне сміттєзвалище.При цьому зауважу,що викидають сміття ті люди,що проживають на цій вулиці.Вже довший час д.п.Благоустрій надає мешканцям містечка послугу по вивозу сміття.Виникає питання,чому люди не користуються даною послугою,а викидають сміття з пагорба вниз?- Це запитання до влади.Дане сміттєзвалище забруднює прилеглу територію ,і річку Збруч.
Вздовж дороги на Кам’янець-Подільський,у придорожній канаві,протікають каналізаційні стоки у напрямку мосту.
По вул.Крушельницької,як іти до цвинтаря,з правої сторони також протікають каналізаційні стоки в напрямку колишньої шкільної ділянки.Мешканці,проходячи цією дорогою,обурюються бездіяльністю влади.
З радгоспного ставу витікає потічок,який впадає в річку.Також,вище по течії річки,є ще один природній потічок,який протікає через стару Скалу.Громадяни,що проживають поблизу цих потічків,повиводили з власних осель каналізаційні відводи,і все це стікає в річку.Небайдужі мешканці викликали екологічну інспекцію з Тернополя,і екологи взяли проби води для аналізу вмісту нечистот у потічках.
На території селища є недобудовані очисні споруди (справа перед мостом,як їхати на Хмельниччину). Зараз там проводяться будівельні роботи.По плану там мають фільтруватися стоки від заводу DOHLER.Як це все буде працювати,- побачимо з часом.
Вчора я був на селищному сміттєзвалищі.Назвати його облаштованим,-не повертається язик.Територія,яка займає частину кар’єру асфальтного заводу- не огороджена,вітер роздуває сміття навколо звалища.Я чув на сесії,що селищний голова Мирончук В.П. говорив,що в планах є звозити сміття з усієї громади в Скалу-Подільську на законне сміттєзвалище.Ця пропозиція серед громадян викликала глибоке обурення.Люди говорять,що якщо голові селища потрібне сміття з усієї громади,- то хай звозить собі у військове містечко.Із тим сміттям що є,- би навести порядок.У випадку звезення сміття в Скалу з усієї громади,- влада дочекається до протестів і мітингів.
Також мешканці скаржаться на сморід,який з’являється коли працює асфальтний завод.Запах викликає нудоту,болить голова,- а що казати людям з хронічними захворюваннями?Про так звані фільтри для очищення викидів у повітря,-вже я особисто чую років з десять,але окрім балачок влади усіх рівнів ,і обіцянок власника заводу – нічого не міняється на краще.
Забруднення навколишнього середовища- це є проблема номер один.Люди хворіють хронічними захворюваннями,вода забруднена,повітря забруднене.Оскільки населення в останні роки збіднішало- люди харчуються дешевими продуктами,які також здоров’я не добавляють.За статистикою – ми вимираюча нація,більше людей помирає,чим народжується.
У підсумку :хто винен,і що робити?
На мою думку ,велика частина вищесказаних проблем є виною самих мешканців.Пора-б вже й зрозуміти,що Україна – це є кожен із нас.Ніхто чужий не прийде,і не зробить нам на місці життя європейського рівня.А представникам влади,яких обрала громада,- потрібно більше звертати увагу на проблеми людей,а не бізнесу.Не буде людей- не буде й бізнесу.
Не можу не пригадати частину роздумів покійного Андрія Кузьменка(Скрябіна):”Недавно між гастролями їхав на автомобілі Україною і зняв свою подорож.Про те,що моя країна – суцільна руїна.Я не вибирав кадри:не було з чого.Це руїна. Відео знімав впродовж 4-х-годинної поїздки маршрутом Миколаїв-Калуш-Івано-Франківськ-Тернопіль-Кременець-Дубно-Луцьк.
Ми звикаємо до того,що оточує нас,а коли бачимо це на екрані-воно шокує!Це-наша країна.Це ми з вами!І,повірте,збоку ми виглядаємо страшно!І це всього-навсього 320 км із майже 170 000 км шосейних доріг України.Ми пересувалися виключно центральними трасами!Уявіть собі,що робиться в маленьких селах…Чому я почав знімати?Впродовж 2-х годин дороги я не побачив жодного усміхненого обличчя.Ось діточки йдуть по коліна в снігу зі школи,старі бабусі,згорблені і сумні,ледве пересувають ноги…Забуті села.Країна ходить так одягнена,що слів нема.Часто ті люди,які працюють зранку до ночі,не мають за що купити собі хоча б пристойний одяг…Я виклав цей запис Руїни в Інтернет,за сім днів-150000 переглядів у YouTube. Коментарі до відео дуже різні.Але я хотів,аби ми побачили себе збоку.Ми копирсаємся в тому гамні і не помічаємо того,бо звикли до цього.Ми знаємо куди прийти,щоб утішити свої очі.Та більшість людей так звикла до цієї руїни,що не реагує навіть.А в Інтернеті вибухнула реакція- бо справді,як ти,смерд,смів нам показати наше справжнє життя?!А в країні,погляньте,руїна,90% території виглядає,як після війни.Думаю,що це таки війна,а ми живемо в окопах.І тому свідома людина може прийти до логічного висновку:якщо ми,українці,можемо в таких умовах жити,то нам уже…….”
Гідні роздуми справжнього патріота України.В них ми бачимо себе.Чи здатні ми змиритися з таким життям?Якою ми залишимо Землю наступним поколінням?
Сергій Бондарчук.
Бучацькі лісники створили 64 гектари лісів
