– Часто повідомляють про мінування? – втручається кореспондент УП.
– Досить часто. Буває, навіть із Сибіру присилають електронні листи – і мусимо реагувати, – відповідає дівчина.
Тим часом з кабінету мера доноситься голосний сміх: усередині відбувається коротка нарада.
Після наради міський голова запрошує кореспондента УП у свій кабінет і просить якомога швидше ставити запитання, мовляв, поспішає.
У місті Марцінків майже зірка.
Його фото у темно-синій поло з велосипедом, яким він закликає місцевих жителів прийти на велопробіг, можна побачити у всіх куточках Івано-Франківська.
Марцінків самостійно перевіряє, як їздять маршрутні таксі, пересідає в інвалідний візок, щоб спробувати, як живеться інвалідам, ходить на ринок і не боїться спілкуватися з людьми.
В одному зі своїх інтерв’ю мер заявив, що гей не може бути патріотом.
Але це зовсім не засмутило франківчан.
– Перед виборами мене в ефірі 1+1 запитали: чи може бути гей патріотом? Я сказав, що ні. Патріотом може бути тільки християнин, справжній патріот – той, хто вірить в Бога, – заявив тоді він.
У мера все чудово не тільки з простими мешканцями, але й з депутатами міської ради, де більшість складає ВО “Свобода” разом з БПП “Солідарність” та “Батьківщиною”.
Однак на фоні такого позитиву існує й темна сторона місцевої влади.
Опоненти мера стверджують, що в Івано-Франківську є свій “смотрящий”, також тут працюють схеми, на яких не цураються заробляти представники ВО “Свобода”.
“Українська правда” вирішила розібратися, як Івано-Франківськ стає базовим електоральним містом для ВО “Свобода”.
Патріоти біля керма
У листопаді 2015 року перемога Руслана Марцінківа для багатьох стала неочікуваною.
Головними претендентами на міського голову Івано-Франківська називали народного депутата з фракції БПП “Солідарність” – нинішнього міністра палива та енергетики Ігоря Насалика та близького до олігарха Ігоря Коломойського нардепа Олександра Шевченка.
Попри те, що Шевченко возив бюджетників на гірськолижній курорт “Буковель”, власником якого він є, до другого туру пройшли Насалик і Марцінків.
Агітувати за Насалика приїжджали політичні селебрітіс: голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі і тодішній голова ВР, нинішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Врешті агітація не дала результату: у другому турі за Марцінківа віддали голоси 54,82% виборців, за Насалика – 42,27% голосів.
– Поки його конкуренти Насалик і Шевченко більше сподівалися на публікації у ЗМІ і якісь глобальні речі, Марцінків з командою працював по дворах і по людях. Також вплинуло те, що виборці не побачили реальної альтернативи. Обидва його опоненти – вони все ж таки позиціонувалися в головах франківчан дуже небідним класом. А Марцінків – він тут свій хлопець, і говорить як дуже-дуже прості люди, – пояснює редактор івано-франківської газети “Репортер” Андрій Філіппський.
За словами місцевих активістів, Марцінків не тільки працював у “полях”, але й активно був присутнім у медіа, зокрема регулярно з’являвся на всіх місцевих телеканалах і на інформаційному порталі “Галка”, який контролює близький до “Свободи” Вадим Войтик.
– Моя кампанія була побудована на публічних зустрічах у дворах, на зупинках. Тому я б не сказав, що перемога була неочікуваною. Але для опонентів було неочікуване, що ми можемо набрати таку велику кількість голосів, – гордо говорить Марцінків.
Після приходу на нову роботу мер сформував власну команду.
Зокрема, Марцінків призначив собі заступником з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олексія Кайду, який раніше працював головою Тернопільської облради, з 2012 до 2014 року був народним депутатом.
У місті Кайду називають креатурою головного спонсора партії “Свобода” Ігоря Кривецького, якого партія поставила “наглядати” за містом.
Цю інформацію категорично спростовує міський голова.
– Це неправда. Ні, він не “смотрящий”. Я запросив його на цю посаду, тому що мені потрібна була людина, яка може сказати “ні” всім будівельникам, які є у Франківську. Це людина ззовні, яка не має тут ніяких зв’язків, – запевняє Марцінків.
Крім Кайди та Марцінківа, впливовими людьми Івано-Франківська вважають секретаря міської ради Оксану Савчук, колишнього депутата міськради, члена міськвиконкому Михайла Сеньківа, члена міськвиконкому Вадима Войтика, заступника міського голови Миколу Вітенка, а також голову фракції “Свобода” у міськраді Романа Онуфріва, який також очолює бюджетний комітет міста.
Як не крути, але всіх цих людей об’єднує приналежність до ВО “Свобода”.
– Онуфріїв відповідає за гроші, Марцінків відповідає за публічну політику, Кайда – за наглядом над обома. У сфері ЖКГ значний вплив мають Войтик і Вітенко. Крім цього, Вітенко займається усією поточною роботою – тобто працює із запитами тощо, – говорить один зі співрозмовників на умовах анонімності.
Івано-Франківські свободівці володіють непоганими здібностями домовлятися з представниками інших політичних сил.
Якщо у 2010 році “Свобода” мала свою більшість у міськраді, то тепер їм довелося створювати ситуативну більшість разом з БПП “Солідарність” та “Батьківщиною”. Разом у них є 27 з 42-х депутатів міської ради. В опозиції до них працюють “УКРОП” та “Самопоміч”.
Фракція БПП у міськраді в основному складається з представників будівельних компаній, тому бути в опозиції до влади їм просто не вигідно.
Ще один цікавий факт: у Руслана Марцінків давні стосунки з головою БПП “Солідарність” Петром Шкутяком – обоє є вихідцями з організації “Пласт”.
– Це був період, коли арештовували свободівців, було безліч обшуків, зокрема в колишнього віце-прем’єра Олександра Сича, який зараз є головою облради, – розповідає про об’єднання “Свободи” з БПП голова Івано-Франківської міської організації “УКРОП” Олег Головенський.
– І тут, після виборів вони знаходять точки дотику… Я думаю, що ці “точки дотику” знайшлися через те, що фракція БПП складається з власників будівельних компаній, – резюмує він.
Марцінків переконує, що не обіцяв жодних преференцій за об’єднання фракцій, але зізнається, що виконав одне бажання “Солідарності”:
– Єдине, що ми домовилися: у них (БПП – УП) було бажання очолити комісію по архітектурі й будівництву. Зважаючи на те, що міська рада все одно вирішує всі питання, я пішов на це. Немає запитань, якщо вони хочуть працювати в цьому напрямку – будь ласка. Зрештою, їх теж люди обирали, – каже міський голова.
Простіша ситуація з “Батьківщиною”. Громадський активіст Ігор Ткач підкреслює, що за підтримку Марцінківа на місцевих виборах політична сила вимагала свого заступника міського голови – ним і став представник “Батьківщини” Олександр Левицький.
Водночас мер Івано-Франківська називає “Батьківщину” “природнім союзником” і наголошує, що Юлія Тимошенко особисто підтримувала його на виборах.
Політика і гроші
Крім повноти влади, представники ВО “Свобода” отримали можливість розпоряджатися бюджетними коштами.
Опитані експерти та журналісти в Івано-Франківську твердять, що місцеві свободівці заробляють на ремонті доріг і наданні комунальних послуг.
– Прийняття важливих рішень щодо розподілу комунального майна, комунальних земель, розподілу бюджетних коштів – залежать від свободівців. Тож часто приймаються рішення, які будуть корисні їхнім членам сімей чи прибічникам, – підкреслює голова ГО “Центр “Антикорупційна платформа” Христина Зелінська.
Ремонти доріг у Івано-Франківську виконують переважно три фірми: ТОВ “ПБС”, ТОВ “Іван Івано-ФранківськАвтоДор” та ТОВ “Івано-Франківська дорожня служба”.
Як заявив “Українській правді” Руслан Марцінків, ТОВ “ПБС” є близьким до народного депутата Олександра Шевченка.
На противагу, дві інші фірми – ТОВ “Івано-ФранківськАвтоДор” та ТОВ “Івано-Франківська дорожня служба” – близькі до свободівців.
У Єдиному державному реєстрі юридичних і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що засновником ТОВ “Івано-Франківська дорожня служба” є ТОВ “ЗАХІДПОЛІРЕМКОМПЛЕКТ”.
Керівником “ЗАХІДПОЛІРЕМКОМПЛЕКТу” записана Джус Ірина Богданівна. Ірина Джус також значиться головним бухгалтером у ТОВ “Комунальні інвестиції”.
Засновником “Комунальних інвестицій” є колишній депутат Івано-Франківської міської ради з фракції “Свобода”, а нині член міськвиконкому Михайло Сеньків.
Зелінська зауважує, що крім Сеньківа, засновником “Комунальних інвестицій” раніше числилася секретар міської ради Оксана Савчук. Наразі в реєстрі ЄДРПОУ ця інформація відсутня.
Стосовно ТОВ “Івано-ФранківськАвтоДор”, одним із засновником цього товариства та бенефіціаром вказано Андрія Шуневича.
Джерело УП, яке побажало зберегти свою анонімність, повідомило, що в Шуневича давні дружні стосунки з членом міськвиконкому Вадимом Войтиком.
– Власники підприємств не свободівці, але є давні стосунки з ними, тому роботи з ними ведуться, – говорить про “Івано-Франківську дорожню службу” та “Івано-ФранківськАвтоДор” міський голова.
– Важливо, що бюджетні кошти – це цього року і минулого року не було проблем з блокуванням казначейських рахунків – а в попередні роки потрібно було виконувати роботи в борг, треба було просити, щоб підприємець працював в борг. Наприклад, “Івано-ФранківськАвтоДор” так працював, – пояснює Марцінків.
Водночас він спростовує будь-яку монополію вищезгаданих фірм у сфері ремонту доріг.
Не менш цікава історія з комуналкою.
Кілька років тому Вадим Войтик втілив реформу, яка зводилася до ліквідації всіх ЖЕКів. Замість них з’явився Єдиний розрахунковий центр – тобто єдине місце, яке збирало платежі і укладало договори на обслуговування багатоквартирних будинків. Зараз ЄРЦ перейменовано в Муніципальну інвестиційну управляючу компанію.
– Спостерігаємо таку картину, що свободівці, які раніше були голі-босі, почали ставати підприємцями, надавати якісь послуги, стають майстрами комунальних підприємств, починаються різні закупівлі, – розповідає Ігор Ткач.
– Для них зараз важливо по можливості спрямувати всі замовлення за рахунок бюджету – на наближені до свободівців фірми. Люди, які стали депутатами ще в минулій каденції, створили фірми і отримали масу замовлень саме від ЄРЦ, – зауважує Олег Головенський.
Як розповідають співрозмовники УП, суть схеми полягає в тому, що комунальна структура, близька до ВО “Свобода”, надає перевагу у замовленнях виконання робіт у сфері ЖКГ – фірмам, які контролюються свободівцями.
Базовий регіон
Міський голова Руслан Марцінків стрімко взяв курс на благоустрій Івано-Франківська.
Завдання, яке “Свобода” цілком може здійснити в Івано-Франківську – це зробити з міста базовий регіон для майбутніх парламентських виборів. Для цього вони повинні показати свою ефективність у місті.
На цьому фоні спостерігається намагання спрямовувати фінансові потоки на округи депутатів, які входять до фракцій більшості міської ради.
– Тобто позиція така – піднімати імідж партії, тому що наші депутати дієві, а інші недієві. Навіть якщо депутат, який не є у більшості, звернеться, що на трьох стовпах перегоріли лампочки, то їх не поміняють, бо він “не такий” депутат, – обурюється Олег Головенський.
На фоні цього збільшується вплив ВО “Свобода” на все місто.
На одному із засідань міського виконкому, де обговорювали розташування літнього майданчика біля івано-франківського ЦУМу, міський голова заявив, що мусить погодити дозвіл, адже має доручення від лідера ВО “Свобода” Олега Тягнибока.
– У мене є особисте доручення Тягнибока голосувати за це рішення, бо цей підприємець (власник – УП) підтримував у важкі часи “Карпатську Січ”, – сказав тоді Марцінків.
Нині Марцінків називає свої слова емоційними.
– Це було трошки емоційно сказано, дійсно у мене була з ним (Тягнибоком – УП) розмова. Але якщо хтось думає, що є прямі вказівки від лідера партії – їх насправді немає. Часом треба порадитися, політичного досвіду може бракувати. Але сказати, що є вказівка зверху робити так, чи інакше – такого немає, – переконує мер.
Попри все, рівень підтримки ВО “Свобода” в Івано-Франківську є високим. Так само серйозна підтримка у Руслана Марцінківа. Найближчими роками місто залишатиметься під цілковитим впливом ВО “Свобода”.
І жодна інформація, яка вказуватиме на зловживання чи корупцію, цьому не заважатиме.
Роман Кравець, УП
