На початку засідання Олег Герман розповів поетично про веселку. Якщо говорити грубо – напустив романтичного туману, а поетично – намагався прикрасити хоч якось майбутній бій адмінресурсу. Герман старався неупереджено прокоментувати кожного кандидата, розповів про десятки звернень до нього, але автору цих рядків видалось, що до Григорія Шергея голова комісії найбільш позитивно поставився у своїй розповіді. Разом з тим, саме після зачитування звернення від громадськості, з комісії зробила самовідвід при голосуванні підлегла Григорія Шергея – Марія Гудима. Після завершення роботи комісії стало зрозуміло, що саме її голос мав стати вирішальним для Шергея. Але інтрижка в стилі політичного авантюриста Джоджика не вдалася. Про це докоряла пану Герману журналіст “Вільного життя” Галина Садовська. Вона не знала, що онлайн-відеотрансляція ще не виключена, тому “спалилась”, що фактично підтримувала Шергея.
Необізнані у залі дивувались, чому керівник всієї галузі культури Тернопільської області Григорій Шергей йде на посаду керівника театру. Все дуже просто – там зарплата чи не втричі більша, на рівні заступника губернатора з гуманітарних питань. Проте, саме за Шергеєвого керівництва культурою головна академічна установа області найбільше занепала за 25 років Незалежності. Його підлеглий Борис Репка також мав би відповідати, а не претендувати на керівне крісло знову. Реалії ж такі, що протистоїть реально Шергею лише діючий керівник Борис Репка, з якого сміється чи не вся область. Майстер інтриги то стрінги з носками продає в театрі, то запросить генія театральної сучасності Стригуна поставити виставу. Перше – щоб колектив нібито отримав якусь копійку на поставновки. А насправді у Стригуна Репка зіграв за кошти платників податків головну “співучу” роль. Про те, що Стригун приїздить на репетиції лише тричі за місяць і його гонорар становить 60 тисяч гривень за постановку (20 тисяч гривень за одну репетицію) нікому не повідомляється публічно. Для чого? Піпл і так хаває “шаріки”.
Найпримітивніше на комісії виступив актор Андрій Малінович. І хоч чоловіку виповнилось 41 рік ( покійному пану Форгелю було 40, коли очолив театр), але з промови Маліновича стало зрозуміло,що він зеленого поняття не має, як управляти колективом. У виступі його лише чулось я-я-я , яку жартівники час від часу рифмували по статевій системі ))…
Борис Репка справив ще більш гнітюче враження, ніж актор Малінович. Репка виступив краще, ніж Малінович, але після 5 років управління театром стало зрозуміло, чому він у такій задниці.
Ігор Сачко говорив вже як адміністратор. Правда, заангажованість жюрі з поглядів, жестів, заклопотаністю якоюсь дрібницею, лиш не увагою виступаючому, було помітно неозброєним оком. Сачко, звісно не панацея, але не відвертий дурак як Репка чи не такий зациклений на собі, як Малінович. Правда, авторитарний стиль управління у попередні рази відштовхує багатьох.
Найкраще враження у жюрі викликав Григорій Шергей. Воно й зрозуміло, чоловік при посаді, очолює департамент культури. Навіть якщо пролетить, то до нього ще не раз будуть ходити з поклоном. Звісно, як бюрократ, Шергей молодець, чеканив найкраще на “утрініку-конкурсі”. Здавалось, це був його день і він знав наперед про свою перемогу. Замість 15 хвилин йому дали тарабанити про “космічні проекти” цілих 19 хвилин, а потім ще на завершення скільки забажав…Проте, як може чинуша з часів Януковича-Азарова очолювати заклад №1 в Тернопільській області?! Якби не інтрига із самовідводом дружини Олесандра Смика, то Шергей вже б обробляв депутатів облради.
Наразі із 8 членів конкурсної комісії 4 віддали голоси за Шергея і 4 за Репку. Сачко і Малінович отримали бублики. Тепер буде оголошено новий конкурс. І якби керівництво Тернопільської облради було зацікавлене отримати потужного керівника театру, то оголосило про цей конкурс на всеукраїнському рівні. А так виходить мишина возня, коли претенденти розповідають, що треба рекламувати їхній театральний продукт краще. Насправді ж тернополяни підуть до театру, коли там будуть ставитися дійсно цікаві постановки, актори гратимуть, а не нудьгуватимуть на сцені, бо в них бачте статус академічного забрали і недоплачують зарплату. Ще більше дивує, чому програми кандидатів не оприлюднили на сайті облради і театру? Під час засідання теж її могли почитати тільки члени комісії. Шокувало, як повний зал людей змусили вийти, бо 8 задниць мали порадитися у радянському стилі. Хто дивився трансляцію, почув, що обговорювали тільки примітивні організаційні моменти. При такому убогому конкурсі, який заступник голови облради назвав ще й інтелектуальним, відразу зрозуміло, чому не беруть участь дійсно авторитетні особистості. Адже після цього марудства з комісією ще треба витримати дебільно-геморойне засідання сесії облради, де півсотні валянків, які ніколи не були в театрі, мають вирішити, чи очолиш ти театр чи ні. Все це можна назвати простим марнуванням народних грошей. І новообране убожество буде ставити з режисерами примітивні вистави, які не хотітимуть дивитися тернополяни, бо побачивши закордоном один раз дійство з неймовірною віддачею акторів, не зможе проковтнути місцеве лайно. І щоб глядача не так нудило, він звик до цієї гімнотворчості, театральний примітивізм запустять по усіх телеканалах, радіо та ЗМІ, почіпляють афіші на тролейбуси і автобуси.
