Чим живе Тернопільська філія НТКУ? Як у телерадіокомпанії проходить реформа Суспільного мовлення? Чи відповідає рівень роботи журналістів новим вимогам? Наскільки вдається бути об’єктивними в маленькому місті, де всі про всіх знають? Про це – в інтерв’ю «Відеотеці» розповіли директор творчо-виробничого об’єднання телепрограм Тернопільської філії НТКУ Лариса Михальська та редактор Тернопільського обласного радіо Наталія Червак.
«Нам дуже потрібні тренінги не лише для заввідділів, але й для простих працівників. Вони працюють досі на застарілій техніці. Не можуть навіть користуватися сучасними технологіями. У нас є друкарське бюро, яке за таких працівників набирає тексти. Нам дуже потрібні тренінги, хоча б для того, щоб пояснити, що не все так страшно. До нас приїжджають і розказують про верх технологій, і багато людей лякається», – каже редактор Тернопільського обласного радіо Наталія Червак.
На телеканалі ТТБ, який є регіональним підрозділом НТКУ, реально працює 10 журналістів, тоді як у штаті числяться 15. Не всі готові працювати у відповідності до принципів суспільного мовлення.
«Я не можу сказати абсолютно “так” чи абсолютно “ні”. Дасться взнаки у ході роботи. Деякі люди вже зараз абсолютно готові. Таких, на жаль, меншість. Хочеться, щоб був справді класний журналіст. У мене троє-четверо, від сили, що я знаю, що вони добрі фахівці», – зазначила директор творчо-виробничого об’єднання телепрограм Тернопільської філії НТКУ Лариса Михальська.
У Тернополі найбільша проблема з фаховою підготовкою кадрів. Майбутніх журналістів готують на філологічному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Однак рівень випускників, як зазначила Лариса Михальська, «з кожною хвилею все нижчий і нижчий».
За її словами, сюжети журналістів не відповідають стандартам. Директор ТВО телепрограм каже, що не має можливості редагувати матеріали, аби в них був баланс. Тому що, до прикладу, журналісти не записали бліци, а скоро починається ефір.
«Якщо є критичний матеріал і ти хочеш дати позицію влади, яку критикують, то ви знаєте, як нас футболять. Другої сторони добитися просто неможливо. Ми стаємо під дверима і кажемо, що не може прокоментувати», – розкриває складнощі тернопільської журналістики пані Михальська.
Щоб вивести держслужбовців на «чисту воду», їх запрошують на прямий ефір. Та вони не приходять і тоді спрацьовує людський фактор – в ефірі журналісти ніколи не кажуть, що чиновник відмовився. Тому що це «маленьке місто Тернопіль», «особистісні стосунки».