Їдучи на фронт, про Правий Сектор, я знав тільки з інтернету і розповідей людей. Знав, що ним лякають людей в Росії і на сході України. Багато різної інформації, багато бруду, багато пліток, проте, що з цього було правдою-важко сказати.
Попавши на правосекторівську базу, неподалік Авдіївки, Донецької області, побувавши з хлопцями на передовій, мені вдалось зрозуміти, що за структура вони є, чому їх боїться влада, терористи, корупціонери.
Щоб детальніше розібратись у всіх їх організаційних хитросплетіннях, я поговорив з виконуючим обов’язки бази бійцем “Дядько” і бійцем “Шило”.
-Друже Дядько, розкажіть мені більш детальніше про участь ПС у війні. Адже, як говорять нам влада, вас тут на передовій немає бути?
– Ти знаєш, про нас говорять так: “ Ми є там, де нас не має”. Офіційно влада вважає, що нас не має бути на передовій, проте ми всюди. Ми виконуємо ці завдання, які ЗСУ не хочуть чи не можуть виконувати через, так звані Мінські домовленості, через корупцію, через те, що вони втрачають ідею, яка ще на початку війни була та тепер вона мізерна. Інколи нас рахують гарматним м’ясом, та ми іншої думки і знаємо, що наша мета- це перемога у війні й закінчення Революції Гідності, яка досягла свого результату тільки на половину. Що ж стосується умов на передовій, то про нас знають всі, кому це потрібно знати:командири рот, командири батальйонів і керівники так званого Антитерористичного центру і їх усіх , поки що це влаштовує. Хоча офіційно, кожного дня, порушуються закони України. Вони говорять про АТО, хоча на справді- це війна, адже в АТО мають брати участь спецвійська, а участь беруть мобілізовані, контрактники і інші військові частини. Влада сама собі перечить і сама порушує закон, який б мала захищати.
-Я так розумію, що між Правим Сектором і владними структурами укладений договір про ненапад?
-На жаль це не так- розмову продовжує боєць “Шило”- нас просто використовують в своїх цілях. Тут людей використовують на передовій, а там на мирній території: ловлять, саджають за грати, намагаються витягнути якусь інформацію, намагаються в тягнути у якісь свої ігри, як це було з подіями в Мукачевому. Зловлять нас і задають тупі питання: чому ти в ПС, чому ти воюєш на передовій. Я їм говорю, що воюю там, тому що ви не воюєте, вони нервують і зразу ж шукають різні причини, щоб мене закрити на довго, але не маючи ніяких підстав для затримання, відпускають, тому що бояться резонансу, який виникне, якщо люди довідаються про безпідставні арешти.
-Яка ж тоді стратегія Правого Сектору, адже так продовжуватись не може, потрібно укладати якийсь компроміс?
-Компроміс ми запропонували владі у 2015 році- говорить “Дядько”-тоді було загальне зібрання Правого Сектору і деяких штабних генералів ЗСУ. Офіційне число наших бійців, в той час, налічувало близько 1700. Вони ж хотіли створити тільки два батальйони по 450 чоловік. Інші ж не мали права воювати. Згадай, як було за часів Гетьманщини. Створювався реєстровий список козаків, а інші мали знову стати ніким, хоч проливали кров усі однаково. Так і нас хотіли зменшити, віддати під порядкування, якогось відділу ЗСУ, а потім просто розпорошити, як це трапилось з іншими добровольчим батальйонами. На жаль вони забули, що саме ці добровільні формування в 2014 році врятували Україну і зупинили просування ворога. Вони бояться нас, злочинна влада не може дозволити собі існування Правого Сектору. Адже це загроза для неї і ми на жаль зараз не можемо покинути позиції і піти на Київ, тому що ворог відчувши, якусь внутрішню слабкість- піде в наступ, а це призведе до непоправного. Та й люди наші зневірились і неготові до нових подій, до боротьби. Вони вважають, що це не їхня війна. І в цьому їхня провинна. Влада забиває їм мізки, що зараз війна і всім важко. Всім та тільки не владній еліті, тому що для бідних людей війна — це сльози, а для багатих київських злочинців, війна- можливість наживи.
– Друже “Шило”скажи, як Правий Сектор попадає на позиції, якщо йому заборонено воювати, як ви домовляєтесь з польовими командирами ЗСУ?
-Якщо мова іде про командирів і бійців тут на передовій то проблем ніяких не виникає. Хлопці нам раді, хлопці чекають, щоб ми приїхали і разом ішли в бій. Тут між нами взаєморозуміння. Тому що ворог у нас один і бити нам потрібно його разом. Та як сказав друг “Дядько”, наша злочинна влада боїться нас, боїться, коли ми зі зброєю. Тому що в озброєної людини, важче просити хабара, вести свої бюрократичні справи.
-“Дядьку”, скажіть, чого нам не вистачає для перемоги, чого ми топчемося на місці, адже ми в рази переважаємо терористів за зброєю, за особовим складом?
– Керівництво армії- це не патріоти, а бюрократи, які живуть радянським минулим і сидять в штабах заради медальки. Вони, геть нічого не знають про війну, вони просто штабісти. Від цього у нас і такий стан речей: розруха, п’янство, сотні безглуздих смертей на фронті. В сьогоднішній армії є така негласна резолюція: коли втрачається 2 відсотки особового складу, під час бойових дій, то це не вважається втрата, а така собі похибка. Коли уже гине 30 відсотків людей, тоді командирів цих частин, мають звільнити і притягнути до трибуналу. До чого все це сказано? У моєму місті- це Кривий Ріг, є сороковий батальйон територіальної оборони. У них двічі за війну були величезні людські втрати. Під Волновахою, вони втратили близько 58 процентів особового складу, під Дебальцево близько 70 процентів. І жоден командир, жоден високопосадовець за цю бійню не покараний. Я думаю більше слів немає.
-Дуже часто Правому Сектору закидають “кришування” бізнесу, як це було з подіями в Мукачевому, рейдерські набіги, що можете сказати по цьому поводу?
-Наша організація зарекомендувала себе всюди: нас бояться, нас поважають. На жаль, трапляється так, що нашим ім’ям прикриваються і роблять свої чорні справи. Якщо говорити про Мукачеве, то там була чітко спланована акція спецслужб. Ми дізнались про мільйону контрабанду, яка осідає в чиїсь кишені, а не попадає в бюджет і вирішили, що потрібно розкрутити все, ми захотіли дізнатись, хто стоїть за цим беззаконням та, на жаль, стали тільки іграшками у грі СБУ і “ментів”. Продовжуючи тему псевдосекторівців, зазначу, таких випадків безліч. Підприємці, бандюки, використовуючи наше ім’я, роблять на цьому свій бізнес. Віднімають підприємства, вимагають долю в бізнесі, погрожують. Люди бояться їх і платять їм гроші, ідуть на якісь поступки. Наша служба безпеки, невзмозі сама контролювати весь процес, тому людям, якщо у них виникла така ситуація, потрібно звертатись в обласні штаби ПС і повідомляти про беззаконня, а ми уже розберемось. Я особисто за останніх два роки в своєму місці, розбирався з 4 псевдо групами, які займались вимаганням грошей, ігровими автоматами. Були такі громадяни, які їздили до самого Яроша і говорили, що вони з Правого Сектору й отримували так зване благословення на свою діяльність, а потім прикриваючись цим – робили рейдерські набіги. Зараз дуже важко усім, люди не залізні і в даній ситуації, продаються спецслужбам, за гроші бандитам, а це все дискредитує нас. Я точно знаю, що від спецслужб і інших зацікавлених в нашому розвалі організацій, є заслані козачки, які передають інформацію до своїх шефів. Ми не можемо їх виявити, адже це треновані бійці, проте ми і не боїмось, адже нічого важко-кримінального не робимо, ми просто воюємо за Україну.
-Як вплинуло на ПС вихід з нього Яроша. Адже це був одіозний лідер, який вів за собою людей?
-Правому Сектору не потрібен диктатор, це така організація, яка не потребує цього. Я не хочу щось наговорювати на Дмитра Анатолійовича, проте, коли він пішов, ми тільки зміцніли, ми скинули цей різношерстий баласт, який заважав нам. Тепер в Правому Секторі залишились тільки потрібні люди.
– Я особисто був розчарований, коли дізнався, що ПС- не іде на вибори. Чому ви так вирішили. Адже вам було б простіше боротись з владою, робити людям добро?
-Ми довго думали, перед тим, як прийняти це рішення — говорить Шило- і ми правильно поступили, адже нас влада просто б розчавила, просто б не допустила. Вона б використала весь адмінресурс, всю свою систему проти нас. Ми просимо пробачення перед людьми, які хотіли бачити нас у списках фігурантів до Верховної Ради та це було правильне на той час рішення. Та й ми уже брали участь у виборах до місцевих рад, на жаль в більшості випадків, кандидати, які пройшли, забули, що обіцяли і стали корупціонерами, хабарниками. Та й переважна більшість тих, хто зараз у Верховній Раді, свої мандати купили і тепер стараються відбити ці гроші. Тому, ми поки що- не будемо лізти у це багно, а зосередимось на війні і перемозі над окупантом.
-Скажіть, як ви особисто відноситись до цих, хто втікає від мобілізації, як ПС відноситься до них?
-В кожному суспільстві є люди, які тягнуть його на дно, так звана гниль, ось я їх такими і вважаю. Так, їх з одного боку можна зрозуміти, влада нічого не робить, щоб закінчити війну, а навпаки, ще більше втягує у неї людей. Проте, громадяни нешановані, ви забуваєте, що влада поміняється, а земля наша залишиться. І коли ці виродки, не дай Бог прийдуть сюди, до вас, що ви робитимете? Ви думаєте, що це не ваша війна, а ці що загинули, за кого боролись, чому їхні діти тепер сироти? Важко говорити та ми незважаючи на все , будемо боротись до кінця, до повної перемоги, за волю і щастя українського народу.
Спілкувався Михайло Ухман
