Не встиг вщухнути скандал з артистами Студії “95 квартал”, які під час виступу в Юрмалі познущалися з України, порівнявши країну з порнозіркою, яка “готова прийняти в будь-якій кількості і з будь-якого боку”, як вони знову видали гидотну пародію на сучасну Україну.
Навіть не пародію, бо нічого дотепного у ній немає. “Кварталівці” в черговий раз поглумилися з українців. Цього разу жертвою їхніх кпинів став народний депутат Михайло Гаврилюк (через свій “оселедець” відомий як козак Гаврилюк). У сюжеті “кварталівців” він — козак Гавриляк (одну букву у прізвищі змінено).
Нагадаю, Михайло Гаврилюк став відомим після того, як покидьки з “Беркута” у розпал Революції гідності роздягнули чоловіка на морозі та жорстоко побили. Тоді українці були вражені гідною поведінкою активіста Майдану. Він став символом незламності українців. До речі, чоловік публічно пробачив своїх кривдників, сказав, що не тримає на них зла, чим продемонстрував великодушність, внутрішню інтелігентність та порядність. На минулих парламентських виборах українці обрали його народним депутатом.
Звичайно, Михайлові Гаврилюку бракує освіти, університетів не закінчував, і, вочевидь, парламент — не те місце, де почувається комфортно, але принаймні за два роки свого депутатства нічим себе не зганьбив і не скомпрометував. І вже точно не заслужив таких знущань та образ. Навіть якби він не був героєм Майдану, а звичайним пересічним українцем, так принижувати гідність людини неприпустимо! Які підстави дав народний депутат Михайло Гаврилюк для того, щоб робити з нього такого собі придурка, майже дебіла. По суті, своїми глузуваннями “кварталівці” уподібнилися до негідників з “Беркута”. Тільки силовики знущалися з майданівця фізично, а так звані гумористи — морально.
Ідея цієї горе-пародії — через образ недолугого козака Гавриляка зробити проекцію на українців, на теперішню українську владу (у ролику промайнув напис “жити по-новому”) і, зрештою, на Україну. Ось така вона примітивна, придуркувата, ні на що не здатна. Ця сценка має очевидний, легко прочитуваний, політичний підтекст. І він цілком вписується у концепцію прокремлівських антиукраїнських пропагандистів. Саме у такому дусі там говорять про Україну. Втім, ще за радянських часів у художніх фільмах українців зазвичай змальовували або у цілковито негативному світлі, або як меншовартісних.
Як би українці мали реагувати на таку “редакційну політику” Студії “95 квартал”? Щонайменше — ігнорувати та бойкотувати їхні концерти. Бо на українцях, яких постійно висміюють, ці “дотепники”заробляють колосальні гроші. Але, на жаль, і в Україні знайдеться чимало “ватників”, яким такий “гумор” подобається. І їх не бентежить, що за їхні гроші над ними ж глумляться. Може, українцям, що мають почуття національної гордості, досить терпіти такі знущання? Може, треба нарешті дати зрозуміти зеленським, для яких “зелень” не пахне, що від їхнього гумору надто смердить “русскім міром”?