Сьогодні у Тернопільській облдержадміністрації відбулась колегія. Розглянувши питання підсумків соціально-економічного розвитку області за третій квартал, склалося враження, що чиновники побудували рай. Ну, майже комунізм, до якого сім десятиліть гнали українців “асвабадітєлі”. Заслухавши радісно-комсомольську промову про щасливе життя директора департаменту економічного розвитку і торгівлі обласної держадміністрації Галини Воляник, здалося, що Тернопільщина знаходиться не в Україні, а десь в Швейцарії. Виявляється, на Тернопіллі щось виробляють і настільки багато, що обсяги реалізації промислової продукції зросли аж на 28%. Виробництво молока зросло на 11%, яєць – на 18%, поголів’я свиней виросло на 6,9%. Обсяг будівельних робіт піднявся аж на 34%. Правда, які це мізерні РЕАЛЬНІ цифри чиновниця не називала. А якщо ці дані порівняти з 1990 роком, то Тернопільщина знаходиться у глибокому кустарному середньовіччі.
У радянські часи лише так бравурно вміли доповідати про швидкі темпи побудови комунізму. На зорі незалежності говорили вже правду. У двохтисячних керівництво області хотіло видатися кращим, тому розповідало про обсяги промислового зростання на фоні попередніх нулів. Після Помаранчевої революції до статистичного маразму дійшли чиновники, розповідаючи, що виробництво комбайнів зі збирання цукрових буряків. Там у нас зросло аж на 100%. При цьому, виготовили тоді єдиний комбайн, який після презентації на Театральному майдані навіть не завівся і мусіли затягти його на комбайновий завод трактором.
Послухайте, як ми, краяни, за звітом тернопільських чиновників, файно зажили…
Тільки чого ж мешканці області отримують найменшу зарплату в Україні і найбільше виїжджають за кордон? Якісь невдячні люди, напевно…
Велике прохання, у коментарях не лаятись, а розповідати реальні факти, яскраві приклади, які дозволять іншим читачам побачити реальну картину економічного розвитку Тернопільщини.