Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді 2016 року, лідером електоральних симпатій серед політичних партій є ВО «Батьківщина». За цю політичну силу готові віддати свої голоси 17,4% респондентів, які мають намір взяти участь у голосуванні та визначилися у своїх вподобаннях. 12,6% підтримали б БПП Солідарність, 11,1% – Опозиційний блок, 8,4% – Радикальну партію, 7,4% – Самопоміч, 6,2% – партію «За життя», 6,1% – Свободу, 5,6% – Громадянську позицію, 3,1% – партію Саакашвілі, близько 3% виборців підтримали б Рух Яроша і партію УКРОП.
У піврічній динаміці у п’ятірці лідерів практично без змін. При цьому, прослідковується стабільність рейтингів Батьківщини (16-18%) та поступове зростання після літнього падіння БПП Солідарність (з 9% до 13%). Зменшення рейтингу Опозиційного блоку (з 17% до 11%), передусім, пов’язане з появою у списках політичних сил партії «За життя», яка має схоже електоральне поле. Спостерігається зниження популярності Самопомочі (з 12% до 7%) та Радикальної партії (з 11 до 8%). Стабільними залишаються рейтинги Громадянської позиції, Свободи, партії Саакашвілі та УКРОПу.
У регіональному розрізі Батьківщина лідирує на Заході та у Центрі, другу сходинку посідає БПП Солідарність, при цьому на Заході рівень її підтримки наближається до лідерських позицій. На Півдні та Сході лідирує Опозиційний блок, другу та третю сходинку ділять Батьківщина та БПП Солідарність.
Лідером електоральних симпатій у президентському рейтингу є Ю.Тимошенко – 17,7% опитаних, які готові взяти участь у голосуванні та визначилися у своїх симпатіях, віддали б за неї свої голоси. П.Порошенка підтримують 14,3% опитаних, Ю.Бойка – 10,2%, О.Ляшка – 9,9%, А.Гриценка – 8,2%, В.Рабіновича – 7,5%, А.Садового – 7,3%, О.Тягнибока – 4,5%, Д.Яроша – 2,4%.
У порівнянні з вереснем ц.р. у президентських рейтингах не відбулося помітних змін. Водночас у піврічній динаміці спостерігається зростання популярності Ю.Тимошенко (з 15% до 18%) та П.Порошенка (з 12% до 14%). Практично не змінилися показники О.Ляшка та А.Гриценка. Негативна динаміка спостерігається у Ю.Бойка (з 14% до 10%) та А.Садового (з 10% до 7%). По суті повністю втратила свою популярність у порівнянні з червнем ц.р. Н.Савченко (з 10% до 2%).
На Заході з мінімальним відривом лідирує П.Порошенко, другою йде Ю.Тимошенко. В Центрі лідирує вже Ю.Тимошенко, П.Порошенко на другому місці. На Півдні і Сході з мінімальним відривом лідирує Ю.Бойко, друге місце посідають Ю.Тимошенко (Південь) і П.Порошенко (Схід).
11% опитаних вірять, що якби вибори відбувалися найближчим часом, то перемогу здобула б Ю.Тимошенко, 9% – П.Порошенко. Водночас половина не змогли визначитися з цим питанням. Більш впевненими у перемозі свого кандидата є симпатики Батьківщини (68%). У середовищі прихильників БПП Солідарність переконаних у перемозі П.Порошенка – 60%. Серед симпатиків інших партій менше половини висловлюють впевненість у перемозі їхніх лідерів. Найменші сподівання, наразі, у симпатиків Громадянської позиції щодо А.Гриценка та Свободи щодо О.Тягнибока.
Моделювання другого туру виборів Президента України дало наступні результати: у парі П.Порошенко та Ю.Тимошенко 16% підтримують діючого Главу держави, 27% – лідера ВО «Батьківщина», 45% – не братимуть участь за таких умов, 12% – не визначилися.
У порівнянні із червнем результат Ю.Тимошенко у цій парі зріс з 20% до 27%, П.Порошенка практично не змінився. Ю.Тимошенко має вищі показники у всіх регіонах, також її більше підтримують прихильники усіх інших кандидатів та невизначені.
За ситуації виходу у другий тур П.Порошенка та О.Ляшка шанси на перемогу в обох кандидатів практично однакові (20% і 19% відповідно). При цьому 14% не визначилися у своєму виборі, а 47% висловили небажання брати участь у виборах. П.Порошенко має вищі показники на Заході та Сході. У Центрі позиції обох кандидатів практично рівні, водночас на Півдні дещо кращий результат у О.Ляшка.
За умови виходу в другий тур П.Порошенка та Ю.Бойка за Главу держави віддали б свої голоси 23% опитаних, за лідера Опозиційного блоку – 17%. 16% не визначилися із своїм вибором, 44% не виявили бажання голосувати. П.Порошенко має вищі позиції на Заході та у Центрі. Ю.Бойко – на Сході та Півдні.
У парі Ю.Тимошенко – Ю.Бойко третина опитаних віддала свої голоси за Ю.Тимошенко, за Ю.Бойка удвічі менше – 15%. 41% не брали б участі у голосуванні, 14% не визначилися. Ю.Тимошенко також має кращі позиції на Заході та у Центрі, Ю.Бойко – на Півдні, а на Сході – у нього лише невелика перевага.
У випадку виходу у другий тур Ю.Тимошенко та О.Ляшка 28% проголосували б за лідера Батьківщини, 13% – за лідера Радикальної партії. 45% не прийшли б на вибори, 14% – не визначилися. Ю.Тимошенко – фаворит у цій парі у всіх регіонах країни.
У парі Ю.Тимошенко та А.Садовий лідера Батьківщини підтримали б 25%, Самопомочі – 20%. 43% не прийшли б на вибори, 13% – не визначилися. На Заході у Ю.Тимошенко та А.Садового практично однакова підтримка. Ю.Тимошенко з невеликою перевагою перемогла б у Центрі та на Півдні, водночас, на Сході у неї більш відчутна перевага.
Таким чином П. Порошенко випереджає в умовному другому турі президентських виборів в Ю. Бойка і з меншою імовірністю О. Ляшка, а Ю. Тимошенко лідирує в усіх можливих парах з наведеними імовірними кандидатами.
14% опитаних вважають, що Ю.Тимошенко представляє інтереси простих людей, 12% – С.Вакарчук, 11% – О.Ляшко, по 8% – В.Зеленський, В.Рабінович, А.Гриценко та А.Садовий. 7% – Н.Савченко, 6% – Ю.Бойко, 5% – М.Саакашвілі. По 4% – П.Порошенко, Д.Ярош, О.Тягнибок. Водночас, 42% опитаних вважають, що ніхто із політиків, включених у список для оцінки, не представляє інтереси простих людей.
Розпуск парламенту та призначення нових виборів до Верховної Ради України підтримують 45% опитаних, не підтримують 42%, не визначилися – 13%. Найвища підтримка дострокових виборів на Півдні (55%) та Сході (47%). Дещо нижча у Центрі – 44%, найменша на Заході – 39%. Найвищі очікування стосовно перевиборів серед симпатиків Опоблоку (78%) та партії «За життя» (71%).
46% опитаних підтримують ідею відставки Президента України та призначення нових виборів Глави держави, 42% – не підтримують, 12% – не визначилися із вибором. Найвищі сподівання на дострокові перевибори Президента – на Півдні (59%) та Сході (53%).
43% респондентів вважають, що П.Порошенку потрібно дати можливість допрацювати свій термін та потім змінити на іншого кандидата, 4% – за переобрання його на другий термін, водночас 41% – за якнайшвидше усунення його від влади. 12% не змогли дати відповіді на це запитання. Половина опитаних Заходу та Центру, а також третина Сходу та Півдня – за те, щоб П.Порошенко допрацював свій термін. Водночас із підтримкою ідеї якнайшвидшого усунення його від влади ситуація діаметрально протилежна – на Сході та Півдні більше тих, хто підтримує проведення перевиборів найближчим часом. Серед прихильників партій найбільше тих, хто за якнайшвидші перевибори Президента, серед симпатиків Опозиційного блоку та партії «За життя» (більше 70%), дещо менше серед прихильників Радикальної партії (52%) та Батьківщини (49%).
Лише 11% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку, більшість (78%) – що у неправильному, 11% – не визначились. 89% вважають, що соціально-економічна ситуація в Україні погіршилася за останні два роки, 9% думають, що вона не змінилася, 1% – побачили покращення. 52% очікують, що у наступні два роки соціально-економічна ситуація в Україні погіршиться, 23% – не зміниться, і лише 11% вірять, що покращиться.
Головною причиною того соціально-економічного стану, в якому зараз перебуває Україна, дві третини визначили корупцію у вищих ешелонах влади. 47% вважають головною причиною військові дії на Донбасі, 43% – вплив олігархів, 37% – захист представниками влади власних, а не державних інтересів, 36% – непрофесіоналізм влади, 32% – небажання депутатів ухвалювати потрібні закони, 26% – корупцію у місцевій владі, 25% – дії Росії проти України, 23% – відсутність єдності в суспільстві, 18% – діяльність попередньої влади, 15% – повільне просування реформ, 14% – небажання українців змінюватися самим і змінювати країну, 12% – Євромайдан, 10% – відсутність союзників України на світовій арені. Про корупцію у вищих ешелонах влади, як головну причину, частіше згадували на Півдні та Сході країни. Військові дії на Донбасі як основну причину більше виділяли мешканці Заходу та Сходу.
69% опитаних вважають, що відповідальність за нинішній соціально-економічний стан несе, передусім, Президент П.Порошенко, 36% вважає, що відповідальність несе А.Яценюк, 32% – В.Янукович, 30% – В.Гройсман, 11% – М.Азаров, 10% – А.Парубій, 5% – Ю.Тимошенко, по 4% В.Ющенко та Л.Кучма, 3% – Л.Кравчук. На Півдні та Сході більшість відповідальними вважають П.Порошенка та А.Яценюка. Тоді як на Заході та у Центрі більше відповідальність покладають на В.Януковича. Прихильники більшості партій вважають, що відповідальність за нинішній стан несе, передусім, П.Порошенко. Водночас, виборці БПП, а також половина прихильників Самопомочі покладають основну відповідальність за нинішній соціально-економічний стан на В.Януковича.
27% вважають, що Президент здатний вивести країну з економічної кризи. 22% вважають, що це може бути Уряд, 17% – громадські активісти, волонтери, 12% – опозиція, 11% – Верховна Рада, 7% – Європейський Союз, 4% – олігархи, 2% – місцева влада, 2% – США. Більше чверті опитаних (26%) не визначились із відповіддю.
32% вважають, що Президент здатний зупинити війну на Донбасі. Майже вдвічі менше (17%) вважають, що це може Росія, 14% – Уряд, 11% – громадські активісти, по 9% – Європейський Союз, США, опозиція, Верховна Рада, 6% – олігархи. 23% не визначились із відповіддю на це питання.
Думка, що саме Президент здатний вивести країну з кризи переважає на Заході та у Центрі. На Заході також більше підтримують тезу, що кризу здатні подолати Уряд, громадські активісти, Верховна Рада та Європейський Союз. Водночас, на Півдні та Сході відносно частіше покладають надії щодо подолання кризи на опозицію.
43% опитаних заявили, що отримують субсидії для оплати комунальних послуг, ще майже чверть мають намір її оформити, 30% не отримують і не збираються оформляти, 3% – не визначились. Чим старші респонденти та чим нижчий рівень їх доходів, тим більше серед них тих, хто отримує субсидії. Мешканці села отримують субсидії відносно більше, ніж мешканці міст. Серед тих, хто не працює, більше отримують субсидію, ніж серед працюючих.
76% погодились з тезою, що теперішні комунальні тарифи продиктовані монополістами, які надають комунальні послуги, 68% вважають, що субсидії – це державна підтримка монополістів, які надають комунальні послуги. Разом з тим, дві третини погодились з тезою, що субсидії – це реальна допомога людям у сплаті комунальних послуг.
Половина згодні з тим, що теперішні комунальні тарифи це одна з вимог МВФ для отримання Україною позики. Третина опитаних згодні, що субсидії – це перекладання фінансового тягаря з бідніших людей на багатших, водночас трохи більше половини (55%) не погоджуються із цим. Тільки 8% вважають, що нові комунальні тарифи є економічно обґрунтованими, більшість (86%) не згодні з цим.
Цікаво, що серед опитаних, які вже отримують субсидії, вдвічі більше (84%) тих, котрі згодні з тим, що субсидії – це реальна допомога людям, ніж серед тих, хто не збирається їх оформляти (39%).
Думки, що теперішні тарифи продиктовані «комунальними» монополістами та є наслідком вимог МВФ, переважають на Півдні та Сході.
70% підтримують ініціативу Уряду про підвищення рівня мінімальної заробітної плати вдвічі до 3200 грн., 18% – не підтримують, 12% – не визначились. Найбільше підтримують ініціативу на Заході та у Центрі, прихильники БПП, Батьківщини та Свободи, найменше – Опоблоку та партії «За життя».
26% вважають, що найбільша заслуга у прийнятті рішення щодо підвищення рівня мінімальної заробітної плати належить Прем’єр-міністру, 12% вважають, що ця заслуга належить Президенту, 11% – парламентській опозиції, 10% – Верховній Раді України. Третина не визначились із відповіддю у цьому питанні. Відносна більшість прихильників усіх партій, окрім Опозиційного блоку та партії «За життя» вважають, що основна заслуга у прийнятті цього рішення належить Прем’єр-міністру.
38% респондентів вважають, що підвищення рівня мінімальної заробітної плати покращить матеріальне становище їхньої сім’ї, тоді як майже половина (49%) думають, що не покращить, 13% – не визначились.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 10-17 листопада 2016 р.
