Здавалось би, цілком автоматична функція, якою ми користуємося не замислюючись. За день ми ставимо десятки (або й сотні) лайків знайомим і незнайомим людям. Кожному хочеться, щоб його записи набирали якомога більше таких схвалень. Але у різних лайків — різна ціна. Інколи вони просто тішать самолюбство, а іноді — рятують життя.
Як можна врятувати життя, просто поставивши лайк під записом? Зараз поясню.
Спершу поясню, навіщо я взагалі вирішила писати цей текст. Дням у Фейсбуку я понарікала на те, що працювати люблю вночі. Тексти я теж пишу ночами. Вдень я викладаю нарівні з важливою інформацією різні фотки з котиками, квіточками, селфі та просто ділюся з читачами тим, що вважаю цікавим. А вночі я пишу робочі тексти. Про боротьбу з сексуальним насильством, про допомогу, потрібну тут і тепер. Так ось, проаналізувавши ситуацію, я була засмучена тим, що пости про котиків або гарне фото можуть набрати за день і двісті лайків, а пост із довгим текстом, який містить системний аналіз ситуації, лайкають украй рідко.
Раніше я пов’язувала це з тим, що людям ліньки читати довгі тексти, або просто неприємно читати про насильство. А вчора, почитавши коменти, я зрозуміла: люди взагалі не дуже розуміють технічне призначення лайків! Не всі, звісно, але багато хто. Один із користувачів пояснив: я не лайкаю твої пости на тему педофілії, бо я солідарний з тобою в цій боротьбі, але не можу поставити «подобається» під тим, про що ти пишеш! Тобто користувач сприйняв фейсбучне «мені подобається» буквально. Інші вважають, що лайки треба ставити тільки тоді, коли повністю згоден з позицією автора, без будь-яких «але». Цінність суспільної дискусії применшується. Треті взагалі вважають лайки чимось зайвим. Ці помилки особливо фатальні у Фейсбуку.
1. Якщо ви лайкаєте постинг френда, а він лайкає ваші записи, то подальші пости ви будете бачити у стрічках одне одного частіше. Якщо ви не лайкаєте пости друзів, то можете взагалі не побачити, що написав ваш знайомий на своїй сторінці. Тому що Фейсбук формує вашу стрічку «виходячи з ваших уподобань». Це перше й головне.
2. Лайки допомагають підняти інформацію нагору в рейтингу, зроблять запис популярним, і текст зможуть побачити набагато більше людей. Якщо пост ніхто не лайкнув, навіть якщо у вас 5 тисяч френдів, то, швидше за все, більшість узагалі не побачать, що ви там щось написали.
А тепер — найголовніше.
Чому ваші лайки та репости можуть урятувати комусь життя? Чому так важливо ставити лайки під тими записами, які вас хвилюють?
Як ви вже зрозуміли з прочитаного, завдяки соціальній активності довкола запису конкретний пост приверне увагу набагато більшої кількості людей. Одне з моїх головних завдань — інформувати читачів про педофілію та способах боротьби з педофілами. Також часто я публікую інформацію, яка методами фейсбучного «сарафанного радіо» може вирішувати проблеми високих рівнів. Звісно, якщо запис стане популярним.
Але при цьому треба враховувати, що не всі лайки та репости однаково корисні. Ви знаєте, що ФБ запровадив градацію лайків-емодзі. Так ось, у тому разі, коли ви хочете правильно відреагувати на соціально значущий постинг, у жодному разі не натискайте ні на що, окрім «мені подобається»!
За моїми спостереженнями, люди роблять дослівно навпаки. Коли вони бачать щось, що не вкладається в їхнє світобачення, про тих-таки педофілів, багато хто ставить «злість», оцей значок із червоною мармизкою. Це помилка. Як реакція, «злість» може означати як те, що ви вимагаєте ВИДАЛИТИ такий текст, так і те, що ваш праведний гнів цілком ПІДТРИМУЄ позицію автора. Англомовний за структурою ФБ трактує такий смайл однозначно: людям цей запис не подобається. І якщо таких лайків набереться відповідна кількість, запис можуть видалити, а користувача забанити за порушення правил. І ніхто не буде розглядати, про що саме був текст!
Те ж саме з заплаканою мармизкою «сумно». Це, звісно, мило, дякую, але всі емозді з лайками ніяк не враховуються інтернет-роботами до рейтингу. Тому, якщо ви хочете допомогти у важливій темі, натискайте тільки просте «подобається».
Щодо репостів, то вони не всі однаково корисні. Я написала довгий текст, який хтось «розшарив», але в поширенні бачимо винесену нагору картинку і СІРИЙ неактивний текст під нею, на який мало хто звертає увагу. Далеко не кожен здогадається або захоче натиснути на вихідний текст, аби побачити, що саме там було поширене. Тому потрібно при «розшарюванні» важливої інформації, писати від себе, чим вона важлива або на що треба звернути увагу.
Блог Анни Левченко
