Чого тільки не придумало людство: іпотерапію (оздоровлення за допомогою коней), гірудотерапію (п’явок), дельфінотерапію, апітерапію (продуктами бджільництва: медом, прополісом, маточним молочком, пилком, пергою, воском, бджолиним укусом). А останніми роками особливо популярним стала… вуликотерапія.
Науковці Запорізького державного медичного університету завдяки дослідженням довели: близький контакт пацієнта і бджолиних сімей може бути використаний як фізіотерапевтична процедура для профілактики та лікування різних захворювань. Адже енергетичне біополе людини після сну у вулику збільшується у п’ять разів.
Для багатьох пасічників України це навіть стало прибутковим бізнесом. Але не для мешканця Ходорова Івана Слободи. Оздоровчу бджолину «клініку» чоловік змайстрував на обійсті лише для своєї сім’ї. Пан Слобода стверджує: сон на вуликах допоміг родичам позбутися болю у внутрішніх органах, суглобах, зміцнює імунітет, заспокоює, додає бадьорості.
Бджільництвом Іван Володимирович захопився років три тому. 18 вуликів змайстрував за власним кресленням з липи та соснового сухостою (висохлого стовбура дерева). Кресленнями ніколи не захоплювався. Та якщо є бажання − навчишся. За словами чоловіка, перший вулик збирав до купи довго, потім вже пішло, як по маслу. «Завів» пасіку для того, щоб сім’ю забезпечити медом, скажете? От і ні − задля оздоровчого міні-санаторію і навіть виготовлення ліків.
«Навколо двох вуликів (там більше ніж 100 тисяч бджіл) змайстрував дерев’яний будиночок, − розповідає Іван Володимирович. – Збив докупи кілька відшліфованих дощок, пофарбував, просвердлив у них багато манюсіньких дірочок і поклав на вулики. Такий лежак застеляю простирадлом, а людина лягає, відпочиває і лікується. Окрім того, в тапчані просвердлив дві більші дірки. В кожну з них встромлюю пластикову трубку. Наприкінці вони з’єднуються в одну: через неї людина дихає вуликовим ароматом. Ану, й ви спробуйте!»
Іван Володимирович запрошує у вулик, щоб журналістка випробувала на собі метод бджолиного лікування.
«Не переймайтеся, бджоли не покусають, − заспокоює господар. – Отвори в дошках і насосних трубках (біля виходу з вулика) мінімальні − комахи туди не залетять».
Зручно примощуюся на дерев’яному лежаку. Вуликовим повітрям дихаю за допомогою пластикової трубки. У «бджолиному будиночку» тепло й затишно, пахне нектаром і медом. Через хвилин десять починає розморювати, хилить на сон. Мабуть, від незвичності, адже повітря насичене ароматом бджолиних продуктів.
«У мене та дружини Ольги Михайлівни інколи на зміну погоди болять суглоби, − продовжує господар. − Полежиш на вуликах, і біль вщухає. Навіть коли дуже втомлюєшся, полежиш трохи і стільки енергії отримуєш, наче вдруге на світ народжуєшся. Бджоли забирають з хворого негативну енергетику, а позитивну дарують. Звичайно, за одну-дві хвилини результату не відчуєте. Треба пройти щонайменше десятиденний курс лікування. Маленькі онуки Сашко й Христинка люблять тут бавитися. А близька родичка навіть ночувала на вуликах. «Болить у підшлунковій залозі, − каже − Хімічні препарати не допомагають. Пустіть у вулик». Я здивувався: «А витримаєш?». «Задля здоров’я людина все витримає», − мовить у відповідь. Скільки могла, стільки й спала у бджолиній хатинці. Вірите чи ні, після десяти сеансів біль у підшлунковій залозі як рукою зняло. Всі родичі дивувалися. А в друга виникла хребтова кила. Ледь пришкандибав до мене. Після десяти сеансів на велосипеді їздити почав».
Вулики у господаря жовто-блакитні. Запевняє: це тому, що бджоли найбільше люблять жити у вуликах синього, білого і жовтого кольорів. Ніколи не сядуть на рослину, оброблену хімікатами. Ось чому продукти бджільництва екологічно чисті.
«З підмору (мертвих бджіл) навіть навчився виготовляти ліки, − допомагають від аденоми простати, − зазначає Іван Володимирович. – Один з родичів їх застосовував, а через місяць хвалиться: «Прекрасно почуваюся. Не сподівався, що твої ліки настільки помічні». Нещодавно в мене тиск підвищився. Лікарі виписали хімічні препарати. Від їхнього застосування тиск знизився так, аж голова паморочилася. Викинув усі таблетки й почав пити власноруч приготовлені ліки з бджолиного підмору. За тиждень про гіпертонію забув, а життєвий запал з’явився. І рецептами поділюсь…»
Ліки з бджолиного підмору
Мертвих бджіл висушити і перемолоти. Варити на малому вогні 2 год. (на 1 ст. ложку бджіл – 0,5 л кип’яченої води). Настояти до охолодження, процідити і додати 1 ч. л. 50% прополісної настоянки та 1 ст. ложку меду (можна – до смаку). Вранці натщесерце і ввечері перед сном пити по 1 ч ложці. Зберігати в холодильнику.
Прополісна настоянка
50 г сировини залити 100 г спирту. Настоювати місяць у темному місці, щодня збовтуючи. Перед лікуванням процідити.
Прополісну настоянку найкраще додавати до чаю. Починати лікування з однієї краплі, щодня збільшуючи дозу на одну краплину. Коли крапель будете вживати стільки, скільки вам років, тоді зменшуйте вживання прополісної настоянки щодня на одну краплину.
«Коли атакують болячки, то частину сімейних заощаджень люди зазвичай відносять в аптеки, тобто купують хімічні препарати, − розмірковує ходорівчанин. − Навіщо начиняти організм «хімією», якщо можна лікуватися за допомогою бджіл та природних, екологічно чистих продуктів, які вони виробляють?»
Коментар завідувача відділу апітерапії Національного наукового центру «Інституту бджільництва ім. П. Прокоповича» УААН, лікаря-терапевта вищої категорії Олексія Пащенка:
«Пасіка є природною оазою з позитивною енергетикою. Та значно більший ефект людський організм отримує під час перебування у «вулику». У так званій бджолотерапії виокремив би три найважливіші напрями: оздоровлення завдяки диханню екологічно чистими продуктами бджільництва, мікровібрації (бджоли створюють їх тільцем та крильцями, і це має своєрідний лікувальний вібромасаж) та завдяки теплу з вуликів.
Коли ми нервуємо чи перебуваємо у стані стресу, то втрачаємо природні біоритми. Оскільки біополе бджіл збігається з біополем людини, то саме в таких міні-санаторіях, як ви їх називаєте, її біоритми відновлюються. Це допомагає збалансувати і самовідновити роботу всіх людських органів. Завдяки ефекту медитації стаємо спокійнішими, врівноваженішими, енергійнішими, працездатнішими. Негативну енергетику бджоли забирають, а позитивною заряджають.
Природне магнітне поле має лікувальний ефект. Ще 2008 року запорізькі вчені завдяки проведеним на пасіках дослідженням дійшли висновку: в людини, яка оздоровлюється у вулику, вирівнюється система дихання (знімаються бронхоспазми, цілюще повітря з вуликів містить значну кількість фітонцидів і чудово підходить для інгаляції), поліпшується обмін речовин в організмі, травлення, кровообіг. Тому унормовується серцево-судинна діяльність (це підтверджено енцефалограмами), артеріальний тиск. А якщо серце краще «перекачує» кров, то, звичайно, перестають боліти м’язи, спина, суглоби (як і стверджує Володимир Слобода). Навіть у хворих з опорно-руховим апаратом та в онкохворих поліпшується фізичний та емоційний стан. Що важливо: бджолині міні-санаторії можуть бути не основним, а допоміжним природним нетрадиційним способом оздоровлення та лікування. Курс лікування – 10 процедур, не менш ніж 30-40 хв. кожна. Протипокази: для тих, у кого алергія на продукти бджільництва (коли алергик дихає повітрям з вулика, в нього починаються бронхоспазми), гіперчутливість до бджолиної отрути. Україна першою в Європі започаткувала, розвиває і досліджує спосіб лікування бджолиним біополем».
Чи знаєте ви, що…
• У Японії кожному учневі на шкільний сніданок щодня дають по 15-20 г меду. А хто виходить на заслужений відпочинок, отримує маточне молочко, необхідне для життєдіяльності організму, або за рахунок держави, або фірми, на якій людина працювала. В Японії саме бджолиним біополем лікували населення Хіросіми, Нагасакі, яке було уражене радіацією, і досягли приголомшливих позитивних результатів.
• Лікування людини біополем бджолиної сім’ї успішно застосовують у США. Атеросклероз, наприклад, американські лікарі давно лікують за допомогою укусів бджіл.
• У Румунії працює велика платна спеціалізована поліклініка, де за допомогою апітерапевтичних, а також апіфітотерапевтичних засобів лікують хворих від багатьох захворювань, які не піддаються впливу хімічних препаратів.
• Історія зберегла відомості про те, що перший римський педіатр Сорон Єфеський (ІІ ст. до н. е.) навіть давав мед немовлятам для підсилення їхньої життєдіяльності. А в Єгипті у ХІХ ст. до н. е. учнів годували медом для поліпшення фізичного та розумового розвитку.
Валентина Шурин, м. Ходорів, Львівська обл.
Фото автора На фото: Іван Слобода: «Сон на вуликах – найздоровіший»