Поки тривало цькування акторів тернопільського облдрамтеатру радикальною громадськістю і неуками-депутатами зі “Свободи”, актори тернопільського обласного театру підготували і видали у світ музичну комедію “Як наші діди парубкували”. Розважальна вистава 93-річного Володимира Канівця матиме свого глядача не один рік.
У минулу неділю через сніг та гнилуватість комунальників під керівництвом Сергія Надала, зал у театрі був майже порожнім, хоч і були розкуплені усі квитки на прем’єру. Ті ж глядачі, які не пошкодували ніг і таки дібрались до партеру, були вельми втішені. Ще більшою радістю було те, що виставу не відмінили, що артисти теж усі прийшли.
Режисер-постановник Олег Мосійчук підібрав вдалу команду акторів для втілення задуманого. Відверто випадала з вистави лише Вікторія Шараськіна, яка грала дружину головного героя. Сподіваємось, це не депутатський мандат зіграв злий жарт із пані Шараськіною. Занадто доросла роль для цієї, безумовно, красивої актриси, яка скоріше б мала грати фатальних жінок, закоханих чи коханок, але не цьоток. Поки це не її амплуа. Ось тут би режисеру зробити рокіровку і поміняти ролями Вікторію Шараськіну з нинішньої премєри із Ярославою Мосійчук в “Украденому щасті”.
Роль дружини Василини більше пасує Ірині Складан чи Оксані Сачко, якщо судити по їхній грі в інших виставах. Вони зріліші і сприймаються органічніше. Не відомо, як дивиться у ролі доньки Олени – Наталія Черненко, а ось Наталія Олексів – викликає двоякі відчуття. Інколи її “підтримувала” у “не вірю” й мати-Шараськіна. Здавалось би, і весело, і сюжетна лінія розвивається стрімко, але як тільки приходить черга відкривати рот Олені – не сприймається гра природною. Можливо, актриса так сильно намагається зіграти юнку, що спеціально переграє. Хоча, будемо відверті, потенціал добротної актриси в Олексів помітний. І братиме вона свого глядача точно не вродою.
Завдяки Сергію Андрушку та Сергію Бачику прем’єра пройшла динамічно. Зрозуміло, що і для пластичного Євгена Лаціка образ парубка Тимоша добре підходить. Хороший текст із вдалою грою цих артистів зробить касу, чого так останніми роками прагне театр. Звісно, якщо масовка не розлякає глядача ))). Так відверто наліпити в одній виставі ну дуже специфічних дівчат “на любителя” та ще й з такою-сякою хореографією – давненько не доводилось бачити… Можливо, це режисерський задум, щоб дівчата виглядали не скованими, а дія вистави – ближчою для глядача.
Родзинкою вистави є Дід Северин у виконанні Миколи Ткачова. Режисер виправдано вивів актора за межі п’єси, дав можливість поспілкуватись першим з глядачем, налаштувати зал на якісну гру і відповідне сприйняття аури того часу хоч і в комедійному форматі.
Недоліком прем’єри, на нашу скромну думку, є аж занадто багато алкогольної тематики. Звичайно, обійти її складно. Але будьмо відвертими: ну не пили стільки українці! А якщо і вживали алкоголь, то не оковиту, а настоянки слив’янки чи з вишняку. Це радянський рудимент ще ніяк не можуть витравити з української культури. На алкогольній вседозволеності ми виховуємо теперішню молодь, а її присутність у мистецьких творах ніби благословляє на споживання.
Загалом прем’єрна вистава для тернопільського театру сприймається добре, бо бачили там і гірше, але як для режисера Мосійчука, то актори ще “невідкалібровані” у грі на 100%. Але це лише почин. Життя ж покаже…
