У Хмельницьку подбали за пенсіонерів, а в Тернополі поки лише ходять до церкви

Мій однокурсник Петро, добираючись з Франції до США, змушений був прожити пів року в Парижі. Роботи майже ніякої не знаходив. І коли закінчились гроші, його врятувала від голоду добра французька традиція – під завершення дня пекарі виставляють хліб, який не продали для всіх, хто не має змоги купити. Так чинять й продавці фруктів із трохи підгнилим товаром. Разом з тим, бідні люди, які змушені брати так їжу, не візьмуть зайвого. Лише те, що можуть з’їсти.

Років п’ять тому така розповідь викликала у мене велике здивування і повагу до французів. Здавалось, що для нас це щось нереальне. Адже у Тернополі навіть гнилі фрукти продають. Хоч і за пів ціни.

У Хмельницькому вирішили чинити по-християнськи. У торговельному центрі “Дана” встановили стенд для хліба, який можуть брати всі, хто перебуває у фінансовій скруті. Нині це, як відомо, пенсіонери.

Можливо, з часом і Тернополі такі стенди появляться.