Саме про це йдеться у зверненні представників громадськості до голови облдержадміністрації Степана Барни щодо створення в обласному центрі Алеї пам’яті Героїв України. Адже приклад життя видатних діячів якнайкраще послуговується для усвідомлення окремою людиною її належності до певної історичної і національної спільноти. Героїчні постаті уособлюють всіх, хто творив, захищав, виборював, прокладав шлях у майбутнє своєму народові. Наявність героїчного минулого, яке солідарно визнається та усвідомлюється членами однієї спільноти, є основою її усталеності та ідентичності. Натомість апологети “русскава мира” організатори “гібридної війни” проти України усіма засобами стараються розмити національну ідентичність українців, отруїти їх свідомість відвертою брехнею, прищепити їм почуття меншовартости.
Причиною появи звернення стало те, що на минулорічну ініціативу громадських організацій та громадських активістів з цієї проблеми ні Тернопільська міська рада ні облдержадміністрація не відреагували, проігнорувавши таким чином Постанову Верховної Ради України від 13 січня 2015 року “Про увічнення пам’яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України”.
Автори теперішнього звернення проявили неабияку відвагу, заявивши, що таке ставлення місцевих можновладців “…до чинників формування національної ідентичності, державного самоствердження українців, їх самовизначення як політичної нації, саме під час новітньої російсько-української війни, ставить їх в один ряд з ворогами України”.
У зверненні запропоновано місце створення в Тернополі Алеї пам’яті Героїв України – територія скверу по вулиці В’ячеслава Чорновола, а також надано перелік наших земляків, які присвятили життя Україні, уславили її в мистецтві і науці, віддали за неї життя у бою і мають бути ушанованими.
Цікаво, чи зможе пан Степан Барна стати провідником державної політики в краї, як, скажімо, Геннадій Москаль на Закарпатті, чи й надалі буде виконувати відведену йому роль її пропагандиста ?
