Водії Тернопільщини, як і всієї України, потерпають від неякісного стану доріг. Це негативно впливає на аварійність, економічний розвиток регіону (відсутність логістики), розвиток туризму тощо.
Торік на ремонт доріг області витратили близько 200 млн. грн., проте їхній стан залишається критично поганим. За інформацією Служби автомобільних доріг в Тернопільській області, протяжність доріг краю становить 5024 км (у тому числі 1485,5 км доріг державного значення), при цьому цього року навесні ямковість становила 44000 м2.
Проблема неякісних доріг відома як місцевим чиновникам, так і посадовцям найвищого рівня, тому держава не шкодує коштів на ремонт автошляхів. Та гроші часто викидаються на вітер, оскільки в Україні нема ефективного контролю за рухом великовагового транспорту, що призводить до передчасного руйнування дорожнього покриття. Тому, замість очікуваного ефекту від витрачених коштів, маємо щорічне погіршення доріг. Це підтверджують дані Міністерства, згідно з якими 99% збитків дорогам наносять перевантажені транспортні засоби.
Відповідно до встановлених норм, в Україні забороняється рух транспортних засобів та їх составів із навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, на здвоєні осі – понад 16 т, на строєні осі – понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів – навантаження на одиночну вісь – понад 11 т, здвоєні осі – понад 18 т, строєні осі – понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах – понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів. Проте суб’єкти підприємництва нехтують цими нормами задля економії власних коштів та отримання додаткових прибутків. У результаті – на кожну заощаджену (зароблену) гривню приватної компанії, держава повинна витратити додатково 6 грн. на ремонт доріг.
Контроль за рухом великовагового транспорту в Україні здійснює Укртрансбезпека та її територіальні органи. Та «винахідливі» перевізники та їхні водії часто нівелюють роботу підрозділів.
Аби уникнути штрафних санкцій та зважування автотранспортних засобів, яке може встановити чи присутнє перевезення понад норму, перевізники вдаються до певних хитрощів:
1. Місця, де встановлені пересувні вагові комплекси, об’їжджають околицями.
2. Відмовляються від заїзду на ваговий комплекс зі сплатою мізерного штрафу за непокору і продовжують рух після того, як в інспекції закінчиться робочий день.
3. Роблять фіктивні дозвільні документи на вантаж, де зазначають допустимі норми.
4. Вирішують питання хабарями, спрямованими на безперешкодний проїзд автотранспортних засобів певних перевізників.
5. Попереджають один одного про встановлені зважувальні комплекси, та виїзні рейди інспекції.
6. Блокують двигун вантажівки через GPS-navigation до закінчення робочої зміни інспекції, що не дає змогу заїхати на ваговий комплекс.
При цьому обмежені каральні функції Укртрансбезпеки не дають змоги притягнути такого перевізника до відповідальності, адже відповідно до Постанови КМУ «у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції».
Водночас працівники Укртрансбезпеки не працюють вночі, тому вдію достатньо дочекатися закінчення робочого дня і можна сміло продовжувати рух. Поліція теж безсила, оскільки факт перевантаження транспортного засобу не встановлений належним чином.
Вихід зі становища існує. В Європі давно встановлені автоматичні вагові комплекси. Коли повз нього проїздить вантажівка, крім ваги фіксується також номерний знак автомобіля, який передається поліції в автоматичному режимі. Правоохоронці мають змогу відстежити, яку відстань проїхав автотранспортний засіб з перевантаженням та застосувати штрафні санкції, які повністю спрямовуються на відновлення дорожнього покриття. Тому, в’їжджаючи до країн Європи, вітчизняні перевізники розформовують надмірні вантажі у декілька вантажівок, щоб не мати проблем з поліцією. За європейськими законами, водій не має права рушити з місця, доки не ліквідує перегруз чи не сплатить штраф.
Такі вагові комплекси недешеві, проте окупність їх – 3-4 роки. Ефект поліпшення дорожнього покриття можна відчути значно раніше, адже такий ваговий комплекс не обдуриш і не даси йому хабаря, зважування відбувається в автоматичному режимі. Практика країн, що пройшли цей шлях, свідчить, що вже через рік перевантажених автомобілів стає в рази менше, а додаткові кошти від сплати штрафів дозволяють покращити більшу площу автошляхів. В Україні через постійну перевантаженість доріг ремонтні фірми часто відмовляються надавати відповідні гарантійні строки щодо виконаних робіт.
Перефразовуючи народну мудрість, можна сказати: «Добрі дороги не там, де їх будують, а там де їх не руйнують».
ГО “ВО “Автомайдан” Тернопільський осередок