Під час перебування сина у Львівській психлікарні жінка не мала змоги з ним побачитися, хоча, за її словами, неодноразово зверталася із клопотанням про таке побачення до слідчого. Він повідомив жінці, що не може задовольнити її прохання про побачення, оскільки в Львівській психлікарні немає відповідного приміщення, де могло б відбутися побачення Василя з матір’ю. У Львові з Василем бачився лише його адвокат Андрій Русин. Матір з сином побачилася лише 19 вересня, коли він вже перебував у Чорткові. Василь розповів їй про те, що у психлікарні його не ображали, нічого не кололи і не капали, а лише задавали різні питання на зразок чи він любить маму, чи в дитинстві був спокійним, чи агресивним і тому подібні. Під час перебування у Львові на обстеженні Василь почав займатися спортом, робити зарядку, до цього хлопця привчив чоловік, з яким він там познайомився. Добре, за словами хлопця, до нього ставилися і конвойні у Львові, Тернополі та у Чорткові. Також жодної агресії та зневаги не відчув Василь і від співкамерників, з якими перебував у Чорткові та Тернополі. За словами хлопця, скрізь є добрі люди, які його підтримують, закликають не здаватися і довести свою невинуватість. Мати Василя вдячна усім людям, які по-людськи поставилися до її сина і не кривдили його.
Нічого не каже матері з цього приводу і слідчий, який веде справу її сина. Жінка скаржиться, що слідчий ігнорує її звернення, не бере слухавку, коли вона йому телефонує, вибиває, просто вимикає телефон, уникає зустрічі, змушуючи жінку годинами чекати його. – От у вівторок 19 вересня, – продовжує мама Василя, я з самісінького ранку до першої години дня оббивала пороги в обласній поліції, аби отримати від слідчого Токара дозвіл на побачення з сином. Спочатку він не брав трубки, потім виключив телефон, згодом сказав його не турбувати, бо не має часу, а мені порадив писати звернення про побачення і передати його через канцелярію. І лише коли я зателефонувала на «гарячу лінію» до Києва і поскаржилася, що слідчий Токар не дає мені, як законному представнику дозволу на побачення з неповнолітнім сином, слідчий зателефонував мені сам і попросив зайти до нього. Мовляв ,він вже має необхідну печатку і час, щоб підписати дозвіл на побачення. Не можуть знайти спільної мови зі слідчим і адвокати Василя, які досі не мають можливості ознайомитися з матеріалами справи. Доступ до матеріалів адвокати мають лише частковий.
Жінка з нетерпінням очікує на 5 жовтня, адже саме тоді закінчується термін запобіжного заходу тримання під вартою її сина, збирається з силами і готується до подальшої боротьби, щоб довести невинуватість і непричетність сина до вбивства Ірини Мукоїди, і вірить, що поліція таки знайде справжніх вбивць дівчинки.
P.S. Тим часом вишнівчани розповідають про те, як різко покращилося життя опікунки закатованої Іринки Мукоїди. Пані Ольга, яка ніде не працює, не обмежує себе у покупках. Більше того, односельці кажуть, що пані Ольга купила квартиру в Тернополі, де зараз робить ремонт. Люди знають не лише район, а навіть будинок і під’їзд де тітка Іринки обзавелася нерухомістю. А ще, опікуни, які за словами самої ж пані Ольги жили досить скромно, раптом знайшли кошти, щоб зробити капітальний ремонт власної автівки. А щодо закидів пані Ольги, що не вірячи у причетність до вбивства Іринки Мукоїди Василя Гнатюка, «вишнівчани зїхали з глузду підтримуючи вбивцю», односельці кажуть, що лукавить саме пані Ольга. Адже в перші дні після вбивства Іринки про моторошні подробиці, яким скатованим і сплюндрованим було тіло небоги, коли його знайшли зранку 26 червня, розповідала вишнівчанам, сама опікунка Ольга, як телефоном, так і особисто у приватних розмовах. Як через пару днів після вбивства Іринки, їздила до місцевої ворожки і як та розповіла про те, що Іринку вбили і зґвалтували, так звані, місцеві «мажори», назвала місце де відбулося вбивство – на березі озера і багато подробиць, які пані Ольга після відвідин “бабки” переповідала друзям і знайомим. Заперечувала причетність до вбивства небоги пані Ольга і у перші дні після «сенсаційного» затримання поліцією Василя Гнатюка. Тому у односельців більше запитань саме до неї, коли жінка була щирою, в перші дні після вбивства племіниці, чи зараз? Чому Ольга так кардинально і раптово поміняла свої свідчення, і який зв’язок між зміною цих свідчень і раптовим покращенням матеріального становища її сім’ї.
Наталка Парова
Втрата рівноваги вартувала тернополянці життя
