Згідно з матеріалами суду, у травні 2017-го, проводячи перевірку дотримання антикорупційного законодавства, Степаненко виявив факт декларування недостовірної інформації начальником управління муніципальної поліції Тернопільської міської ради при поданні останнім електронної декларації за 2016 рік.
Поліцейський вирішив скористатися цим і зажадав від посадовця $500 хабара за приховування викритого проти нього корупційного злочину та не притягнення до відповідальності.
Чиновник погодився й 1 червня зустрівся з поліцейським та, «проходячи по вулиці Чорновола в сторону залізничного вокзалу м. Тернополя, передав йому в якості неправомірної винагороди 200 доларів». Після цього Степаненко був затриманий правоохоронцями.
У матеріалах суду зазначається, що до повноважень Степаненка, серед іншого, належала «боротьба з корупцією та хабарництвом у сферах, які мають стратегічне значення для економіки держави, та серед посадових осіб органів державної влади і самоврядування» тощо.
Слідство кваліфікувало дії Степаненка за ч. 1 ст. 368 КК, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.
30 червня між старшим прокурором та поліцейським була укладена угода про визнання винуватості.
Наприкінці вересня Тернопільський суд затвердив цю угоду та погоджене у ній покарання для Степаненка – штраф у 17 тис. грн. Йому також заборонено протягом року працювати у Нацполіції.
Вирок набуде чинності через місяць, коли сплине термін подачі апеляції, повідомляють “Наші гроші”
***
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.09.2017 Справа №607/8251/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Кунцьо С.В.
за участю секретаря Ліщинського О.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017210000000128 від 31 травня 2017 року відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, несудимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Вільчинського В.С.
та захисника ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1, з 06 березня 2017 року працюючи на посаді старшого оперуповноваженого Управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відповідно до наказу №06 від 06 березня 2017, будучи відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, права та обов’язки якого визначені Законом України «Про Національну поліцію», тобто являючись службовою особою, та згідно п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, до повноважень та завдань якого згідно Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Голови Національної поліції України від 07 листопада 2015 року, серед іншого, належить боротьба з корупцією та хабарництвом у сферах, які мають стратегічне значення для економіки держави, та серед посадових осіб органів державної влади і самоврядування; протидія корупційним правопорушенням і порушенням, пов’язаним з корупцією; складання адміністративних протоколів про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства, діючи умисно, використовуючи надані службові повноваження усупереч інтересам служби, порушуючи обмеження щодо використання службового становища, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, обвинуваченим ОСОБА_3 на виконання вимог Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні ( Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» в частині вжиття заходів щодо запобігання, виявлення та припинення правопорушень пов’язаних з корупцією, проводились перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства суб’єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та відповідно до службових повноважень здійснювались дії по виявленню фактів вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі передбачених ст. 366-1 КК України в частині декларування недостовірної інформації.
Виявивши факт порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» в діях начальника управління муніципальної поліції Тернопільської міської ради ОСОБА_4 при поданні електронної декларації за 2016 рік у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за вирішення питання щодо не реєстрації та укриття виявленого факту вчинення ним корупційного правопорушення в частині декларування недостовірної інформації та в майбутньому уникнення кримінальної відповідальності.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 близько 12.00 год 31 травня 2017 року зателефонував на мобільний телефон начальника управління муніципальної поліції Тернопільської міської ради ОСОБА_4 та повідомив про необхідність невідкладної зустрічі.
В ході особистих розмов обвинуваченого ОСОБА_3 із ОСОБА_4 в присутності працівника управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_6, останні повідомили ОСОБА_4, що він вчинив корупційний злочин та з метою не притягнення його до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 необхідно передати 500 доларів США.
ОСОБА_4, розцінюючи дії працівників управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_6 як вимагання неправомірної вигоди, вважаючи, що невиконання їхніх злочинних вимог може призвести до настання шкідливих наслідків для його прав та інтересів, погодився на їхні злочинні вимоги.
01 червня 2017 близько 12.40 год за попередньою домовленістю із обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4 зустрівся із ним та проходячи по вулиці Чорновола в сторону залізничного вокзалу м. Тернополя, передав йому в якості неправомірної винагороди 200 доларів США, що станом на 31 травня 2017 року згідно офіційного курсу НБУ становило 5262 гривні за вирішення питання щодо нереєстрації та укриття виявленого стосовно нього факту порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та уникнення в майбутньому кримінальної відповідальності.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.
30 червня 2017 року між старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 368 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, а саме за ч. 1 ст. 368 КК України у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України упродовж 1 (одного) року. На підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України, не застосовувати заходи кримінально правового характеру у виді спеціальної конфіскації, так як кошти у сумі 200 /двісті / доларів США, які були предметом злочину, на підставі вказаної статті, підлягають поверненню власнику УСБУ в Тернопільській області.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
При цьому судом зясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12 червня 2017 року накладено арешт на грошові кошти та інше майно вилучене у ОСОБА_1, а саме: контрольний взірець марлевого тампону, за допомогою якого проводились змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1, грошові кошти, які ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 в сумі 200 доларів США, а саме купюри номіналом по 100 доларів США кожна наступних серій та номіналів: грошова купюра номіналом «сто доларів США» серії AD45606037А, грошова купюра номіналом «сто доларів США» серії FF45010708В, мобільний телефон марки Nokia чорного кольору С201 (ІМЕІ 355211/05/4180199) із карткою мобільного оператора «Київстар» та надписом «Djuice» 8938003991487603458F. картою пам’яті micro sd hc 4gb; 3 флеш носії (на 8 ГБ. 4 Гб. та без маркування); мобільний телефон NOM1 з карткою мобільного оператора Vodaphone. ІМНІ1 -352968080414768, ІМНІ2 352968080414776: посвідчення водія ОСОБА_3 серії ВХХ № 667233; штани, сорочку, в яких був одягнений ОСОБА_3 01.06.2017 року під час отримання грошових коштів від ОСОБА_8 та затримання, який суд вважає, слід скасувати, оскільки на даний час відпала необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
Речові докази:
– контрольний взірець марлевого тампону, за допомогою якого проводились змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1, суд вважає, після вступу вироку в законну силу, слід знищити;
– мобільний телефон марки Nokia чорного кольору С201 (ІМЕІ 355211/05/4180199) із карткою мобільного оператора «Київстар» та надписом «Djuice» 8938003991487603458F. картою пам’яті micro sd hc 4gb; 3 флеш носії (на 8 ГБ. 4 Гб. та без маркування); мобільний телефон NOM1 з карткою мобільного оператора Vodaphone. ІМНІ1 -352968080414768, ІМНІ2 352968080414776: посвідчення водія ОСОБА_3 серії ВХХ № 667233; штани, сорочку, в яких був одягнений ОСОБА_3 01.06.2017 року під час отримання грошових коштів від ОСОБА_8, суд вважає, після вступу вироку в законну силу, слід повернути обвинуваченому ОСОБА_1
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв № 2-423/17 від 21.06.2017 року в сумі 1484, 40 грн. та технічної експертизи документів № 1.1-220/17 від 23.06.2017 року в сумі 618, 50 грн., а всього 2102, 90 грн, які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертиз в межах даного кримінального провадження.
Окрім цього, суд вважає, що на підставі ч.5 ст.96-2 КК України, грошові кошти, вилучені в ході проведення огляду місця події, в сумі 200 доларів США, які ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4, а саме купюри номіналом по 100 доларів США кожна, наступних серій та номіналів: – грошова купюра номіналом «сто доларів США» серії AD45606037А, грошова купюра номіналом «сто доларів США» серії FF45010708В, як неправомірну вигоду, та 300 доларів США, які повернуті ОСОБА_9 співробітнику УСБУ в Тернопільській області, а саме три купюри номіналом по 100 доларів кожна за серійними номерами СF94852566 А, АВ 15227573 С, DВ 00234381 С належні УСБУ в Тернопільській області, і зберігаються в філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернопіль, слід повернути їх власнику – УСБУ в Тернопільській області.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Затвердити укладену між старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості.
ОСОБА_1 визнати винувати у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України строком на 1 (один) рік.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12 червня 2017 року на грошові кошти та інше майно вилучене у ОСОБА_1, а саме: контрольний взірець марлевого тампону, за допомогою якого проводились змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1, грошові кошти, які ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 в сумі 200 доларів США, а саме купюри номіналом по 100 доларів США кожна наступних серій та номіналів: грошова купюра номіналом «сто доларів США» серії AD45606037А, грошова купюра номіналом «сто доларів США» серії FF45010708В, мобільний телефон марки Nokia чорного кольору С201 (ІМЕІ 355211/05/4180199) із карткою мобільного оператора «Київстар» та надписом «Djuice» 8938003991487603458F. картою пам’яті micro sd hc 4gb; 3 флеш носії (на 8 ГБ. 4 Гб. та без маркування); мобільний телефон NOM1 з карткою мобільного оператора Vodaphone. ІМНІ1 -352968080414768, ІМНІ2 352968080414776: посвідчення водія ОСОБА_3 серії ВХХ № 667233; штани, сорочку, в яких був одягнений ОСОБА_3 01.06.2017 року під час отримання грошових коштів від ОСОБА_8 та затримання.
Речові докази:
– контрольний взірець марлевого тампону, за допомогою якого проводились змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1, після вступу вироку в законну силу – знищити;
– мобільний телефон марки Nokia чорного кольору С201 (ІМЕІ 355211/05/4180199) із карткою мобільного оператора «Київстар» та надписом «Djuice» 8938003991487603458F. картою пам’яті micro sd hc 4gb; 3 флеш носії (на 8 ГБ. 4 Гб. та без маркування); мобільний телефон NOM1 з карткою мобільного оператора Vodaphone. ІМНІ1 -352968080414768, ІМНІ2 352968080414776: посвідчення водія ОСОБА_3 серії ВХХ № 667233; штани, сорочку, в яких був одягнений ОСОБА_3 01.06.2017 року під час отримання грошових коштів від ОСОБА_8, після вступу вироку в законну силу – повернути обвинуваченому ОСОБА_1;
На підставі ч. 5 ст. 96-2 КК України, не застосовувати заходи кримінально правового характеру у виді спеціальної конфіскації на грошові кошти вилучені в ході проведення огляду місця події, в сумі 200 доларів США, а саме купюри номіналом по 100 доларів США зокрема: грошова купюра номіналом «сто доларів США» серії AD45606037А, грошова купюра номіналом «сто доларів США» серії FF45010708В та 300 доларів США, які повернуті ОСОБА_9 співробітнику УСБУ в Тернопільській області, а саме три купюри номіналом по 100 доларів кожна за серійними номерами СF94852566 А, АВ 15227573 С, DВ 00234381 С – повернути їх власнику, а саме УСБУ в Тернопільській області.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв № 2-423/17 від 21.06.2017 року в сумі 1484, 40 грн. та технічної експертизи документів № 1.1-220/17 від 23.06.2017 року в сумі 618, 50 грн., а всього 2102, 90 (дві тисячі сто дві гривні девяносто копійок) стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК У м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копії вироку негайно після проголошення вручити ОСОБА_10 її захиснику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_11
