Як біля церкви торгувати самогоном, або Чому мовчить духовенство?

«Прийшовши до храму, Ісус побачив там людей, що продавали худобу, овець та голубів. Він також побачив мінял, що сиділи за столами. Тоді, сплівши з мотузки батога, Він повиганяв усіх із храму геть, разом з вівцями та худобою. Поперевертавши столи мінял, Він порозкидав їхні гроші. До тих, що продавали голубів, Він мовив: «Заберіть усе це звідси й не перетворюйте дім Отця Мого на базар!» (Євангелія від Івана 2:13-25).

Мабуть, бідніємо духовно з кожним роком, якщо дозволяємо торгашам творити таке саме. Чому Ісус Христос зумів розігнати торгашів, а наше духовенство, владики – ні! Не подумали? Не хотіли? Зацікавлені? Інакше чому вони лиш споглядали, як тернопільські ресторатори поблизу храму (архікатедрального собору!) смажили сало і напували люд самогоном. Як духовні отці могли спокійно споглядати, що християни, відмоливши гріхи в церкві, відразу ж за її дверима займали черги до бутлів із самогоном та наїдків… Справді, міліємо духовно. Немає зараз вже таких моральних і духовних авторитетів, як митрополити Йосиф Сембратович, Андрей Шептицький та інші. Де духовна просвіта, де славні на всю Галичину Братства тверезості, які змушували шинкарів закривати корчми, бо селяни давали клятву не вживати спиртні напої? Ще нині у селах Тернопільщини збереглися сотні хрестів і фігур, встановлених на честь заснування Братств тверезості. Зрештою, навіщо ж у 2010 році при архікатедральному соборі було започатковувати «Золоту книгу тверезості»? Аби вона вбирала у себе дим від шашликів та сморід перегару?

Сотні тернополян на вулицях і в соціальних мережах висловили своє обурення стосовно місця проведення фестивалю «Сала і самогону» та діями міської ради і тернопільських рестораторів. Мовляв: «Як біля церкви можна торгувати самогоном?!», «Вже вам для п’янок мало парків, треба ще й храм осквернити?», «Не дивуюся міській раді і торгашам, для них ікона – це долар. Але чому мовчало духовенство?»…

Скажу щиро, до такого не могли б додуматися навіть в часи комуністичного войовничого атеїзму. Навіть комуністичні лідери керувалися певними законами моралі. А нині при так званій «демократії» можна все? А де мораль? Інакше це не демократія, а швидше анархія. Зрештою, навіть жиди-шинкарі собі такого в Галичині колись не дозволяли, бо шанували традиції українського греко-католицизму. Ба, навіть давали гроші на побудову храмів… Можливо і нинішні теж виділяють церуві якусь дещицю. Купують прощення і грішать далі? Кажуть, найгіршими були корчмарі з жидів-вихрестів, бо для них нічого не було святого… А з якими маємо справу в Тернополі, робіть висновки самі…

Віктор КУЛИК, газета “Свобода”