Доброго дня. За час спільного проживання ми з дружиною зрозуміли, що далі йти нам краще різними дорогами. На спільно нажите майно я не претендую, оскільки маю власне окреме житло. Однак хотілося б роз’яснення стосовно того, як визначитися з ким має проживати дитина? Як це питання регулюють законодавчі норми?
Рустам Халідов
Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Визначення місця проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається самою дитиною.
Чи потрібно підписувати якийсь документ?
Батьки за бажанням можуть укласти договір щодо батьківських прав та обов’язків того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Договір визначає умови утримання (аліментні зобов’язання), виховання, навчання, догляду, які спрямовані на забезпечення нормального фізичного, духовного, морального розвитку дитини, та може містити положення щодо місця проживання дитини.
Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Хто і на яких підставах вирішує, коли батьки не доходять згоди?
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або ж судом.
При цьому беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан її здоров’я дитини та ніші суттєві обставини.
Дитина не може проживати з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Як вирішити суперечку через органи опіки?
Один з батьків має подати службі у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи:
• заяву;
• копію паспорта;
• довідку з місця реєстрації (проживання);
• копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
• копію свідоцтва про народження дитини;
• довідку з місця навчання, виховання дитини;
• довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування.
Засідання комісій, які розглядають спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини проводяться у разі потреби, але не рідше ніж 1 раз на місяць.
Як виглядає судова процедура?
Позовна заява подається до суду за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.
У суді необхідно доводити такі обставини:
• відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків;
• стан здоров’я як батьків, так і дитини;
• матеріальне становище батьків;
• можливість забезпечення належних житлових умов;
• сімейний стан батьків;
• інші обставини, які мають істотне значення (шкідливі звички, графіки роботи, професія тощо).
Чи можна змінити місце проживання дитини без рішення суду?
Малолітня дитина має проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінено самочинно.
Якщо один з батьків без згоди другого змінить її місце проживання, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Виняток – наявність небезпеки для життя та здоров’я дитини у місці визначеного проживання.
Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Консультацію з цих питань Ви можете отримати у Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 52-22-92, 52-34-06.
