Тримайся, Тернополе, йде зима! А поки до файного міста приїхав святий Михайло на білому коні. 21 листопада — день святого Архістратига Михаїла, якого кияни вважають охоронцем свого міста. Недарма на сучасному гербі Києва, як і стародавньому, зображений образ архістратига з мечем. На Рівненщині зображення архангела Михаїла прикрашає герб селища Клевань Рівненського району.
Етнограф Олекса Воропай у книзі “Звичаї нашого народу” розповідає про нього кілька легенд. Грім гримить — це святий Михайло веде війну з бісами, де б не сховався нечистий, а стріла архістратига знайде його.
Якщо цього дня, тобто 21 листопада, випав сніг, то люди кажуть: “Михайло приїхав на білому коні”. Чекай холодної пори, бо “листопад — вересню онук, жовтню — син, а зимі — рідний брат”.
“Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня” – свідчить прикмета. А інша доводить: “Якщо Михайло з дощем не услужить – добру й суху весну ворожить”.
21 листопада приймають вітання всі Михайли, народжені цієї пори. Михайло – українське ім’я єврейського походження, воно широко розповсюджене у християнських народів і євреїв. Походить від єврейських слів “мі-ка-ель”— «Той, хто подібний до Бога», буквально — «Хто як Бог».
Згідно з прийнятою у християнстві небесною ієрархією, Михайло – верховний воєначальник у війні з ворогами Бога.
За стародавніми переказами, колись сатана був найяснішим із небесних духів, за що він і був названий Люцифером. Але з часом у нього з’явилися самолюбство, гордовитість і злоба, і він спокусив цим багатьох інших духів. Архангел Михайло зібрав військо благочестивих ангелів і виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана не втримався і був скинутий разом зі своїм військом на землю. А Архангел Михаїл з тих пір не перестає і далі боротись за славу Творця, за справу порятунку роду людського, за церкву і чад її.
