На Тернопільщині “кріпаки” не хочуть задурно працювати

Поділитися

Сьогодні у Тернопільській облдержадміністрації продовжили нікчемну совдепівську традицію: колегію, під час якої якщо ти не начальство, то дурак.

У XXI столітті новітніх технологій керівники всіх районів Тернопільщини, управлінь та відомств змушені їхати сотню кілометрів, витрачати бюджетні кошти на пальне і відрядження, щоб дві години слухати примітивні виступи та словоблудство обласного керівництва.

Матеріали колегії готуються заздалегідь. Невже керівники районів не вміють читати? Чи не здатні прислати свої побажання, завваження електронною поштою?

Невже підлабузники Степана Барни не можуть сісти біля монітора комп’ютера і “одноголосно” проголосувати”?

Тоді б “порошенківці” не ганьбились  в одній президії із регіоналом з Гусятинщини, а нині запеклим кнопкодавом.

Обласне керівництво надзвичайно пишається, що проводить ранішні понеділкові наради з намісниками Порошенка в районах. Невже не можна й таке нікчемне видовище як колегія облдержадміністрації, провести менш затратно для бюджетів усіх рівнів?

На порядку денному нинішнього засідання було чотири питання. Найактуальнішим – “Про розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості”. Влада почала дбати за “кріпаків”, оскільки катастрофічно бракує робочих рук навіть у райцентрах. На порошенківському підприємстві “Бортнеце” у Чорткові 1200 вакансій. У Байківцях, на аналогічному “скручуванні дротиків” – 500 вільних місць. І як би Степан Барна не бився в груди, а Петро Порошенко навіть щомісяця “просто так” приїжджав на Тернопільщину, ніхто з краян не хоче задурно працювати.

Аналогічна робота в Європі – у Польщі – оплачується тими ж тисячами, але – євро. Різниця в зарплаті – у 30 разів! Тому вихваляння Степана Барни про неймовірне зростання зарплати на Тернопільщині (у березні 2015 року було 2 тисячі 100 гривень) до нинішніх п’яти тисяч – нічого не варті. Люди як їхали масово на заробітки за кордон, так і їдуть. А влада як не жила на зарплату, так і не живе… Бо якщо б жили високопосадовці  на зарплату, то не мололи таких дурниць з трибуни, нехай і совдепівської.

Найцікавішим при розгляді першого питання була цифра – 178 мільйонів гривень виділено з державного бюджету на реформування сільської медицини. Цього року по Україні -загалом вділили 4 мільярди гривень.

От ви, шановний читачу, відчули зміни? Якісь покращення? Наступного року вже на сільську медицину в області дадуть 1 мільйон гривень. Думаєте буде різниця?

Звісно, така убогість і хабарництво, яке існує в сучасній медицині не повинні бути. Це вже дно. Але наскільки виділені суми використали для людей, а не для освоєння коштів “курником Заставного”, покажуть наступні роки.

Приємно вразили реформатори, заявивши, що відмовляються від паперового документообігу. Проте, цікаво, хто закупив стільки техніки? Чи буде ліцензійним Windows чи піратським? Звичайно, що хтось на цьому “підняв” копійку. Смішно було слухати, як бюрократи нібито облаштовують для підприємців-лікарів місця. Насправді, це все відрегулює ринок. І чим скоріше там зникне державне управління, тим скоріше сфера розвинеться.

Коментуючи доповідь Володимира Богайчука про реформу у сільській медицині, стало зрозуміло, що керівництво області вкрай незадоволене перерозподілом фінансових потоків у ремонті доріг.  Йшлося про догани, звільнення та інші “обмовки по Фрейду”.

Другим питання було про стан реалізації державної політики в сфері водного господарства області. Намагався доповідати в.о. начальника управління водних ресурсів Гончар. Ще на підході до трибуни його “приземлили” 5 хвилинами на доповідь. Відповісти на звинувачення воднику не дали. Ще раніше “воював” в цьому полі нардеп Барна. Точніше, більше піарився. Торік він кинув громаду, яка відстоювала свої права в суді. Цього разу протистояння з підприємцем Мізеротою потрапили в інформаційне поле. Наслідком може стати призначення керівника Збаразької райдержадміністрації Анатолія Качку на посаду керівника водників Тернопільщини.

Третє питання було про безробітних лісників. Точніше, про недопущення того, щоб люди залишись без роботи.

Останнє питання про стан безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до обєктів фізичного оточення в області.

 

 

Що робити аби не промерзали вхідні двері?

Патрульні рятували жінку, яка порізала вени