Останнім часом мало говорять і сперечаються про курс гривні. Це можна назвати позитивним явищем. Немає суперечок – значить, немає валютної паніки. Але в цій ситуації виникає питання: а що дійсно відбувається на нашому валютному ринку цьогоріч, що немає цієї самої валютної паніки?
Згідно з даними НБУ за підсумками 9 місяців 2017 року, платіжний баланс України спрацював з профіцитом трохи менш ніж 1,9 млрд дол. Це майже на 1 млрд дол. більше, ніж торік. Просто-таки чудовий показник. Профіцит – це завжди краще, ніж дефіцит. Тому немає нічого дивного, що цього року в Україні ревальвація, а не девальвація гривні. Тож не дивуйтеся, якщо наприкінці року в обмінниках курс долара буде нижче 26 грн.
Хочете запитати, які реформи або дії влади призвели до такого результату? Швидше, навпаки: чим менше українська влада займається валютним ринком, тим краще для цього самого ринку.
Зовнішня торгівля за 9 місяців 2017 року показала мінус 4,2 млрд дол. При цьому зовнішня торгівля товарами взагалі показала мінус 6 млрд дол., і тільки плюс щодо зовнішньої торгівлі послугами (читайте між рядків – оплата послуг ГТС з боку Росії) зменшив загальний мінус від зовнішньої торгівлі. Для України зовнішня торгівля – і благо, і прокляття. Тільки-но зростає експорт, відразу зростає й імпорт, і, як правило, швидше, ніж експорт. Україна не тільки експортоорієнтована країна, але й імпортозалежна, тому розірвати це порочне коло практично неможливо. У цій ситуації навіть закликати, щоб Україна нарощувала експорт, не хочеться. Бо буде більше експорту, а значить, і більше збитків у зовнішній торгівлі. Це пов’язано з тим, що у нас велика частка імпортної енергії, хімії та продукції машинобудування. Якщо потрібно виростити зерно, то без імпортної солярки, добрив і комбайнів не виходить. Ось такий факт із життя.
Цьогоріч зовнішнім кредиторам України виплатили відсотків і дивідендів на суму 4,6 млрд дол., що на 0,5 млрд дол. більше, ніж рік тому. Знову-таки парадокс економіки: чим більше залучено зарубіжних інвестицій, тим більше потрібно за них платити. Хоча цього року закордонні інвестиції явно не поспішають в Україну, незважаючи на бравурні заяви президента, прем’єра і різного роду експертів про те, що інвестиційний клімат в Україні покращився. За 9 місяців 2017 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій склав всього 2 млрд дол. Це на 1 млрд дол. менше, ніж рік тому. Якщо ж порівнювати з 2013 роком, то це менше на 6 млрд дол. Закордонні інвестори явно погано слухають промови наших політиків про зростання інвестиційної привабливості України. Трохи допомогло Україні те, що цьогоріч вдалося розмістити єврооблігації на суму 3 млрд дол. З цієї суми відразу довелося погасити майже половину старих єврооблігацій. Тож всього в Україну зайшло від продажу єврооблігацій 1,4 млрд дол. Але й це добре. Рік тому Україна не розміщувала єврооблігацій, бо розуміла, що ніхто їх не купить.
Якщо вже заговорили про єврооблігації, то варто сказати декілька слів і про зарубіжні боргові зобов’язання приватного бізнесу. Близько 1 млрд дол. цьогоріч українські компанії залучили від зарубіжних інвесторів у вигляді кредитів. Погано те, що це переважно не гроші, а товарні кредити. Зарубіжний бізнес явно не поспішає інвестувати гроші в український бізнес і не палає бажанням давати в борг. Наразі тільки уряд України набирає грошей у борг. Це рятує ситуацію, але заганяє економіку України в глухий кут. Виходить, що інвестиції носять суто державний характер, а ці гроші, як правило, витрачають на покриття дефіциту держбюджету, а потім виникають проблеми, як ці борги віддавати, і знову доводиться думати, де взяти в борг.
І, нарешті, кілька слів про те, як вийшло, що незважаючи на проблеми із зовнішньою торгівлею та зарубіжними інвестиціями, за підсумками 9 місяців 2017 року валютний ринок України опинився з плюсом. За січень-вересень 2017 року в Україні тільки офіційними каналами від заробітчан надійшло 6,3 млрд дол. Українці за десять місяців нинішнього року поміняли готівкової валюти на гривню на 2,3 млрд дол. більше, ніж скупили доларів. Як результат, за рахунок цієї валюти вдалося перекрити збитки у зовнішній торгівлі і виплатити відсотки за зовнішніми боргами. Без цих грошей платіжний баланс України мав би величезний мінус, а не плюс. Як бачите, порятунок економіки України перебуває дещо в іншій площині, ніж розмови про реформи та інвестиційний клімат. Нині вся надія на українських гастарбайтерів. Чим більше українців поїде на заробітки за кордон і привезе в Україну валюту, тим краще для платіжного балансу України. Тоді в Україні буде ревальвація гривні, а не девальвація. У цьому і є вся суть економіки України.
Олександр Охріменко
