Хустський районний суд Закарпатської області виніс вирок голові Нижньобистрівської сільської ради за порушення права журналіста на доступ до інформації. Суд ухвалив – визнати голову села винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), призначити штраф 200 неоподаткованих мінімумів – 3 400 гривень (звільнено на підставі акту амністії), відшкодувати судові витрати і витрати на правову допомогу потерпілої – 7 680 грн.
При винесенні вироку суд врахував, що відповідач удівець, сам виховує двох неповнолітніх дітей, до того ж у судовому засіданні свою провину повністю визнав і розкаявся.
Кримінальне провадження було відкрито за ст. 171, в якій ідеться про перешкоджання журналістській діяльності, зокрема і через незаконну відмову у доступі журналіста до інформації.
У п. 3 ст. 171 зазначено: дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Раніше Лариса Ступак, головний редактор газети «Сила народного контролю – Чоп»,звернулася з двома інформаційними запитами до Нижньобистрівської сільської ради Хустського району.
В одному вона просила надати завірені протоколи засідань постійних депутатських комісій за 2015 рік, перелік земельних ділянок в селі Нижній Бистрий, що перебувають в оренді, а також документи, в яких зазначено умови цієї оренди; перелік ділянок і користувачів земель, що перебувають у постійному користуванні.
В другому журналістка просила надати завірені копії декларацій службових осіб Нижньобистрівської сільської ради і низку інших документів.
Відповіді запитувачка отримала не повні: щодо першого запиту голова сільради не надав завірених копій протоколів, а щодо другого – не надав декларацій. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 171
Важливість появи такого вироку важко переоцінити, вважає медіа-юрист Олександр Бурмагін, ГО «Платформа прав людини».
«Це перший приклад того, що за порушення права журналіста на інформацію може бути не тільки адміністративна, а й кримінальна відповідальність», – говорить він.
Можливість ставити питання перед правоохоронними органами про відповідальність за незаконну відмову у доступі журналіста до інформації на підставі статті 171 КК України з’явилась з лютого 2016-го року.
Юрист нагадує, що в експертному середовищі не було єдиної думки щодо необхідності кримінального покарання посадових осіб розпорядників. Більшість схилялась до вдосконалення порядку притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст.212-3 КУпАП, в т.ч. збільшення штрафних санкцій і зазначали, що кримінальна відповідальність є не пропорційною ступеню суспільної небезпеки таких діянь.
«Маємо, що маємо і поява такої практики є зусібіч корисною для ЗМІ. По-перше, це реальні, підтверджені практикою аргументи в діалогах з недобросовісними розпорядниками. Тепер можна їм не тільки нагадувати про існування статті КК, а й про наявність конкретних вироків по ній. По-друге, самі розпорядники мають замислитися над наслідками своїх ігор в цій сфері, коли вони пишуть аби щось написати, щоб це якось виглядало схоже на підставу для відмови. І, по-третє, це приклад для інших журналістів того, що за свої права варто боротись. Мені здається, що 5 таких вироків можуть змінити розстановку і практику відносин між журналістами-запитувачами і розпорядниками в масштабах всієї країни», – коментує Бурмагін.
Щодо того, що чиновник не заплатить навіть штраф, то юрист все одно вважає обрану санкцію – потужним виховним моментом.
«Так, штраф було призначено і скасовано на підставі акту амністії, але компенсація судових витрат – майже 8000 гривень, і судимість протягом року – це, в будь якому разі, достатньо потужній виховний” момент», – говорить Олександр Бурмагін, повідомляє trubyna.org.ua
